У столичних судах наразі розглядаються відразу дві справи, які можуть вирішити долю земельної ділянки площею 3,9 га на об’їзній Броварів, яку міськрада в 2007 році виключила з території “лісів і лісопарків”, дозволивши будувати там житло.
Так, прокуратура вимагає відібрати цю землю у орендаря ТОВ “Будівельні технології плюс”, бо воно не забудувало її в трирічний термін (примітно, що раніше, у 2025-ому, правоохоронці вже програвали в рамках аналогічного судового спору). У свою чергу вказана компанія намагається “відкоригувати” відповідний договір оренди, щоб зайнятися будівництвом можна було вже “після війни” – мовляв, через воєнний стан інвестори не хочуть вкладатися в забудову. З цих та інших причини, до слова, вже “зірвалися” дві інвестугоди з суб’єктами господарювання з орбіти впливу екскерівників “Київміськбуду”. Цей забудовник був обраний, вочевидь, недарма – з ним і раніше співпрацювала родина скандально відомого депутата Київради Михайла Царенка (наразі позафракційний, на колажі), якій і належить ТОВ “Будівельні технології плюс”.
Наразі в судах розглядаються відразу дві справи, які можуть вирішити долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002, власником якої є столична громада.
Ця земля хоч і відноситься до комунальної власності Києва, де-факто знаходиться “під” Броварами – на об’їзній дорозі цього міста Київської області. Цільове призначення ділянки – “для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та об`єктів соціальної інфраструктури і комплексного обслуговування населення”. Орендарем вказаної ділянки з 2008 року є ТОВ “Будівельні технології плюс”.
Ділянка на карті порталу Опендатабот
Так, в рамках першого судового спору (№910/11318/25) зазначена компанія вимагає внести зміни до договору оренди цієї землі в частині строків її забудови. Цією угодою було передбачено, що будівельні роботи на ділянці мають розпочатися не пізніше ніж через 3 роки після укладення вказаного договору, чого до цього моменту зроблено не було. У 2021-ому було укладено договір про поновлення цієї орендної угоди, у якому знову ж було прописано такий же термін забудови.
У ТОВ “Будівельні технології плюс” зазначили, що при укладенні “останньої” угоди сподівалися, що компанії все ж вдасться забудувати цю територію. Однак на шляху реалізації таких планів стали відразу кілька обставин. Перша – це те, що ще у 2023 році столична прокуратура в судовому порядку намагалася “відібрати” у ТОВки цю землю (правоохоронцям навіть вдалося це зробити на деякий час, але потім вони все ж програли цей судовий спір, про який мова йтиме нижче). Другою обставиною стала повномасштабна війна, через яку “Будівельні технології плюс” не можуть залучити інвесторів будівництва – без них, мовляв, реалізувати якийсь проєкт компанія не може через брак коштів.
При цьому, в ТОВці повідомили що двічі – у січні 2022-го та листопаді 2023-го – укладалиа попередні інвестиційні договори з іншими компаніями. Мовляв, обидва потенційних інвестори надалі відмовилися від укладення “повноцінних” угод. Так, перша така компанія – ТОВ “Танко” – не стала цього робити через війну та її вплив на галузь будівництва, а друга – ТОВ “Ягуар” – “побоялася” вкладатися в забудову якраз через вищезгаданий позов прокуратури. Разом з тим, у ТОВ “Будівельні технології плюс” зазначили, що у листопаді 2022 року отримали від Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування забудови орендованої землі, а у лютому 2025 року компанія уклала відповідний договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп” – це, мовляв, також свідчить про те, що наміри щодо будівництва у орендаря є.
2 лютого 2026 року Господарський суд Києва задовольнив позов ТОВ “Будівельні технології плюс”. Таким чином служителі Феміди вирішили, що до договору треба внести зміни в частині того, що забудова вказаної ділянки має розпочатися не пізніше ніж через три роки після скасування чи припинення воєнного стану. Чи буде подавати Київрада апеляційну скаргу на такий судовий вердикт, наразі інформації немає.
Що стосується другого спору (№910/9223/25), то позивачем у ньому знову ж виступає Київська міська прокуратура, і вона знову вимагає розірвати договір оренди через “незабудову” вказаної землі. Щоправда, у цьому випадку вона вже посилається якраз на те, що роботи на цій ділянці повинні були розпочатися не пізніше листопада 2024 року – відповідно до вищезгаданого договору про поновлення орендної угоди.
Крім того, правоохоронці намагаються стягнути з ТОВ “Будівельні технології плюс” 397,6 тис. гривень, які компанія начебто заборгувала бюджету – йдеться про “недоплачену” орендну плату. У ТОВці натомість зазначають, що її вини в тому, що забудова не розпочалася, нема, бо війна, і що прокуратура не довела факт наявності заборгованості. Наразі рішення по цій справі ще не винесено – принаймні, інформації про це немає в Єдиному держреєстрі судових рішень. У цьому спорі, вочевидь, хто б не виграв у першій інстанції, програвша сторона буде ініціювати апеляційне оскарження.
Передісторія
27 грудня 2007 року Київрада рішенням №1593/4426 погодила передачу земельної ділянки площею 3,9 га біля об’їзної дороги міста Бровари у Дніпровському районі столиці в оренду ТОВ “Будівельні технології плюс” на 10 років. Цільове призначення цієї землі – для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та об`єктів соціальної інфраструктури і комплексного обслуговування населення. На той час ця ділянка знаходилася в користуванні Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство”, але міська влада вирішила вилучити її у вказаного землекористуча, а також змінити функціональне призначення зазначеної ділянки – з “території лісів та лісопарків” на “території житлової та громадської забудови”. 24 квітня 2008 року між міськрадою і згаданою компанією було укладено відповідний договір оренди.
Через тринадцять з гаком років, 10 червня 2021-го, Київрада прийняла рішення №1478/1519, яким було поновлено вказану орендну угоду на такий же термін – 10 років. У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення уточнювалося, що ця земля незабудована, однак розробляється відповідна проєктна документація по будівництву. Надалі, 15 листопада того ж року, сторони підписали угоду про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.
Через рік, 10 листопада 2022-го, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Будівельні технології плюс” вищезгадані МУО для проєктування будівництва на вказаній ділянці адміністративної будівлі з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівельного призначення. Наразі повна версія цього документу відсутня в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, тому встановити вихідні параметри майбутньої забудови із відкритих джерел станом на сьогодні проблематично.
Невдовзі після цього використанням вказаної землі зацікавилися правоохоронці. Так, у вересні 2023 року Київська міська прокуратура звернулася до міськради із листом про те, чи вживала столична влада “заходи цивільно-правового характеру щодо захисту порушених інтересів держави, у тому числі шляхом розірвання договору оренди ділянки”. Таке питання правоохоронців пояснювалося тим, що договором оренди цієї землі від 2008 року було передбачено, що ТОВ “Будівельні технології плюс” має протягом трьох років почати забудову, чого не було зроблено. У свою чергу, в Департаменті земельних ресурсів КМДА, якому було доручено відповідати прокуратурі, повідомили правоохоронцям, що, мовляв, відлік у три роки потрібно рахувати від “нової угоди” – того самого договору про поновлення від листопада 2021 року. Тому, мовляв, кінцевий строк початку забудови спливає лише у листопаді 2024 року.
Після цього прокуратура також поцікавилася у Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) стосовно того, чи видавала вона чи підпорядковані їй структури дозволи на проведення на вказаній ділянці підготовчих чи будівельних робіт. У ДІАМ зазначили, що таких документів не знайдено (тобто, вочевидь, їх не існує).
Після цього, у грудні 2023 року, столична прокуратура подала до Господарського суду Києва вищезгаданий позов щодо розірвання договору оренди від 2008 року та договору про його поновлення від 2021 року, а також щодо повернення цієї землі громаді у придатному для використання стані. Аргументи правоохоронців були знайомими – на ділянці не було розпочато забудову протягом трьох років з моменту укладення “початкової угоди”, і саме з того моменту потрібно “робити відлік”. Більше того – у прокуратурі звернули увагу на те, що ТОВ “Будівельні технології плюс” навіть не отримало дозвіл на цю забудову. У компанії натомість повідомили суду, що насправді дійсно термін ще не минув – як раніше зазначали в КМДА. Врешті-решт, таких аргументів орендарю вистачило – 24 червня 2024 року столичний госпсуд відмовив прокуратурі в задоволенні позову.
Однак, правоохоронці не здалися і подали апеляційну скаргу на такий судовий вердикт, яку 9 жовтня того ж року задовольнив Північний апеляційний господарський суд. Так, правоохоронці переконали служителів Феміди, що міськрада давно вже повинна була розірвати орендну угоду, бо Департамент земельних ресурсів КМДА як мінімум тричі – двічі у 2018 році та у квітні 2021 року, тобто ще перед прийняттям Київрадою рішення про поновлення орендного договору – під час обстежень цієї ділянки фіксував факт того, що ніяких капітальних будівель там нема. Тобто, столична влада знала про таке порушення. При цьому, колегія суддів зазначила, що незабудова ділянки “не сприяє як розвитку інфраструктури Києва, так і створенню належного середовища для громади” і що “укладаючи договір оренди, Київрада правомірно очікувала, що біля обʼїзної дороги буде побудовано житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також обʼєкти соціальної інфраструктури з комплексного обслуговування населення, що сприятиме розвитку інфраструктури Києва”.
Втім, у результаті перемогу святкувало саме ТОВ “Будівельні технології плюс” – компанія подала касаційну скаргу, яку 26 лютого 2025 року задовольнив Касаційний господарський суд. Колегія суддів вирішила, що висновки суду першої інстанції були вірними – забудова повинна була початися не пізніше листопада 2024 року. Проте, як показав подальший розвиток подій, і у цей термін компанія-орендар не вклалася.
При цьому, у березні 2025 року Київрада ініціювала ще один позов до ТОВ “Будівельні технології плюс” – щодо стягнення з нього 1,16 млн гривень. Йшлося про заборгованість зі сплати орендної плати – вказану суму компанія не сплатила до міського бюджету якраз у період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року, коли за попереднім позовом від прокуратури договір оренди землі вважався розірваним. Так, у міськраді стверджували, що хоча де-юре протягом зазначеного проміжку часу ТОВка не була орендарем землі, але де-факто продовжувала її використовувати. Як наслідок – 9 червня 2025-го столичний госпсуд задовольнив вимоги столичної міськради, а надалі, 4 вересня, таке рішення суду залишив у силі апеляційний суд, до якого “Будівельні технології плюс” зверталися з апеляційною скаргою. При цьому, наразі немає відомостей про наміри вказаної компанії оскаржити такі судові вердикти в касаційному суді.
Примітно, що поруч із цією землею, теж біля об’їзної дороги Броварів, знаходиться ділянка площею 2,21 га (кадастровий номер – 8000000000:66:480:0001), яку в столичної громади орендувала компанія зі схожою назвою – ТОВ “Будівельні технології груп”. Її цільове призначення – для будівництва та експлуатації об’єктів відпочинку населення з готелем та ресторанним комплексом. Цю землю Київрада передала вказаній компанії своїм рішенням №1588/4421 від 27 грудня 2007 року в оренду на 10 років (вона теж на той час входила до лісових площ Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство”), орендна угода була укладена між Київрадою і вказаною компанією 24 квітня 2008 року. Відповідно, термін її дії закінчився 24 квітня 2018 року.
Ще у січні 2022 року на розгляд Київради надійшов проєкт рішення щодо поновлення відповідної орендної угоди – у ньому зазначалося, що будівництво на цій ділянці не розпочато “у зв’язку з поганим інвестиційним кліматом” і також уточнювалося що наразі “розробляється відповідна проєктна документація”. Початковим варіантом проєкту рішення було запропоновано поновити договір оренди на 5 років, однак надалі, у лютому того ж року комісія міськради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин підтримала звернення ТОВ “Будівельні технології плюс” щодо “збільшення цього терміну” до 10 років. У березні 2023-го цей документ було винесено на затвердження Київради, але тоді депутатський корпус прийняв рішення перенести його розгляд. З чим було пов’язано перенесення, не уточнювалося, але окремі депутати повідомляли, що таке рішення було прийнято на погоджувальній раді, яка передує пленарному засіданню. Врешті-решт, станом на сьогодні таке рішення так і не було ухвалено.
Що відомо про фігурантів
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Будівельні технології плюс” і ТОВ “Будівельні технології груп” були зареєстровані фактично за півроку до отримання в оренду вищезгаданих ділянок – у липні 2007 року. Засновницею, керівницею та одноосібною власницею обох компанії є мешканка Києва Вікторія Царенко (на колажі ліворуч) – дружина депутата столичної міськради Михайла Царенка (обирався від “ОПЗЖ”, наразі позафракційний).
Система Youcontrol відносить до неформальної “групи родини Царенків” близько двох десятків компаній в сфері будівництва, нерухомості, надання послуг у сфері соціальних комунікацій та туризму. Ключовими особами даної групи, крім Михайла та Вікторії Царенків, є Дмитро Царенко, який є братом вищезгаданого депутата міськради.
Михайло Царенко має значний досвід роботи на керівних посадах у різних державних і комунальних структурах столиці та Київської області. При цьому, протягом усієї управлінської кар’єри цього депутата міськради переслідують різні скандали з корупційним підтекстом.
Так, у 2012-2014 роках Михайло Царенко був навіть генеральним директором КО “Київзеленбуд”. Тоді, зокрема, саме з його ім’ям була пов’язана гучна історія про заміну дорогих італійських каштанів для Хрещатика на “звичайні дешеві”.
Крім того, напередодні свого звільнення Царенко лобіював перепідпорядкування “Київзеленбуду” трьох лісопаркових господарств (Дарницького, Святошинського та Конча-Заспи). Таку ідею він пояснював тим, що це дозволить заощадити кошти на утриманні апарату підприємств, які відповідають за столичні ліси. Ініціатива Царенка знайшла своє втілення в листопаді 2014 року – вже після того, як він покинув “Київзеленбуд”. Громадськість такий крок столичної влади не підтримала, звинувативши керівництво Києва в тому, що воно сприяє знищенню приміських лісів.
Також Михайло Царенко встиг “запам’ятатися” громадським активістам і журналістам під час своєї нетривалої роботи на посаді голови Броварської райради у 2017 році. Зокрема, ЗМІ повідомляли, що у цей період на батьків його дружини було оформлено 4 земельні ділянки на території Великодимирської сільради Броварського району загальною площею близько 2 га. Цим землевідводом ще у 2017 році зацікавилися правоохоронц (в рамках кримінального провадження №42017111130000293), але чи здійснюється слідство по відповідному кримінальному провадженню, наразі невідомо.
Ще одна скандальна ситуація мала місце у серпні 2021 року. Тоді Київрада дозволила ПП “Цавіста”, власницею якого є вищезгадана Вікторія Царенко, на 10 років поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Дану ділянку, як і землі в районі Броварського проспекту Києва, підприємству було також надано за часів “мерства” Леоніда Черновецького. При затвердженні проєкту рішення по поновленню орендної угоди стало відомо, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги, що викликало шквал критики з боку громадських активістів.
У жовтні 2022 року депутатка Київради Аліна Михайлова (фракція “Голос”) звинуватила Михайла Царенка в лобіюванні “незаконної забудови на Броварському проспекті на ділянці 2 га”. Вочевидь, народна обраниця мала на увазі саме землю, орендарем якої є ТОВ “Будівельні технології груп” – інших “схожих” ділянок в користуванні компаній Царенка у тій місцевості знайти не вдалося. На користь даної версії говорить також той факт, що тоді в Київраді вже “лежав” проєкт рішення про поновлення орендної угоди по цій землі, а за словами Аліни Михайлової, цитуємо, “чучєло з “ОПЗЖ” буквально шантажувало Київраду, що якщо його питання не виноситимуть на сесію, “ОПЗЖ” не буде голосувати за жодні інші речі”.
Досить відомою персоною є і батько Михайла Царенка – Олександр Царенко. Зокрема, українські медіа-ресурси “приписували” громадській організації “Гольф-клуб” Козин”, у якій Царенко-старший є одним із співзасновників, захоплення заповідних земель Обухівського району Київщини. На цій території було створено гольф-клуб, задля чого було засипано кілька природних водойм та вирито нові штучні.
Що стосується ТОВ “Танко” і ТОВ “Ягуар”, то керівником першого є киянин Сергій Халімоненко, він же разом з двома мешканцями столиці Василем і Євгеном Рахмайловими (батько і син) є співвласниками другої компанії. Двоє останніх громадян, вочевидь, теж пов’язані з досить впливовими людьми.
Як раніше повідомляли у “Bihus.Info”, бізнес родини Рахмайлових тісно пов’язаний з тепер вже колишній віце-президентом ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” Едуардом Шевчуком. Останній у свою чергу є земляком ексочільника цього ПрАТ та свого колишнього “начальника” Ігоря Кушніра (був президентом та головою правління “Київміськбуду” з квітня 2012 року по грудень 2023 року) – обидва родом із Кременчука. При цьому, вони тривалий час працювали разом – зокрема, Едуард Шевчук ще з початку 2000-их працював у компаніях Ігоря Кушніра, пізніше – у 2010 році – вони разом були працевлаштовані у Міністерстві оборони. А надалі, у 2012 році, коли Ігор Кушнір став президентом “Київміськбуду”, у цю структуру потрапив і Едуард Шевчук. Що цікаво, ТОВ “Ягуар” було однією з 4 компаній, які, за даними “Bihus.Info”, у 2020-2021 роках отримали від “Київміськбуду” більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт.
Родина вищезгаданих Царенків і раніше співпрацювала з “Київміськбудом”. Наприклад, Вікторія Царенко є співвласницею ТОВ “Милославська”, яке є власником землі під житловим комплексом (ЖК) “Мілос” на Троєщині (Деснянський район Києва) та співзамовником його будівництва. Цей комплекс зводиться саме “під прапорами” “Київміськбуду”. Вказаною забудовою раніше цікавилися правоохоронці. Так, у Нацполіції стверджували, що посадовці нині ліквідованої Держархбудінспекції незаконно видали дозвіл на проведення цих робіт. Зокрема, слідчі встановили, що земля під цими 27-поверховими будинками за функціональним призначенням взагалі не може використовуватися під зведення житла. Крім того, правоохоронці з’ясували, що забудовники не отримали погодження органів охорони культурної спадщини, хоча повинні були це зробити, адже дана територія входить в зони охоронюваного ландшафту затоки р. Десенка.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона наразі є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов.
Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп.
Раніше, із квітня 2021-го роботу обох цих департаментів в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював вищезгаданий Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у справі “Чисте місто” (резонансне кримінальне провадження щодо можливого дерибану комунальних ділянок).
Автор: Олександр Глазунов
