2009 року американський фінансист Джеффрі Епштейн намагався придбати німецький приватний банк Sal. Oppenheim, щоб створити власну фінансову установу у Європі. Він прагнув здійснювати банківську діяльність поза контролем американських органів влади.

Про це свідчать так звані файли Епштейна, які нещодавно оприлюднили Міністерство юстиції США.

Опубліковані документи показують, що у 2009 році фінансист та засуджений за сексуальні злочини Джеффрі Епштейн розглядав можливість купівлі німецького приватного банку Sal. Oppenheim. На той момент ця установа була найбільшим приватним банком Європи. Через фінансову кризу банк опинився у складній ситуації та розглядав пропозиції від потенційних покупців.

Згідно з документами, Епштейн прагнув створити новий банк, який забезпечував би клієнтам максимальний рівень конфіденційності на американському фінансовому ринку. В електронному листуванні він зазначав, що клієнти мали бути захищені від “суворого фінансового нагляду США”. Для цього він готовий інвестувати близько 500 мільйонів доларів.

У листуванні йдеться також про те, що Епштейн планував розмістити банк у Люксембурзі, де Sal. Oppenheim вже мав представництво. Щоб організувати угоду, він залучав високопосадовців американського банку JP Morgan. Зокрема, тодішнього керівника підрозділу з управління активами Джеса Стейлі.

Проте такої ініціативи американського фінансиста не підтримали власники банку. З внутрішнього листування відомо, що установа вела поглиблені переговори з Deutsche Bank, а пропозиція Епштейна, за їхньою оцінкою, мала менше 20% шансів на успіх.

У жовтні 2009 року Deutsche Bank офіційно оголосив про придбання Sal. Oppenheim за 1,3 мільярди євро, а це остаточно припинило спроби Епштейна реалізувати угоду.

Нагадаємо, 30 січня американський мін’юст оприлюднив нову порцію так званих файлів Епштейна, до якої увійшло понад три мільйони сторінок документів, пов’язаних зі справою покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, визнаного винним у сексуальних злочинах. Справа стала політичним викликом для президента США Дональда Трампа, але у скандальних файлах також згадується й Україна. Зокрема у масиві документів фігурує ім’я п’ятого президента Петра Порошенка.