Поки Кремль намагався створити «ідеальну машину для вбивств», захищену від витоків та провалів, її зруйнував звичайний смартфон.

Видання  The Insider оприлюднило сенсаційні дані про Центр 795 — надсекретну структуру, що об’єднала еліту ГРУ та ФСБ на базі концерну «Калашников».

Цей підрозділ планувався як автономна «армія всередині армії» для ліквідації опозиціонерів та диверсій на Заході, проте один із його ключових офіцерів, Денис Алімов, уже опинився за ґратами в Колумбії.

Як з’ясувалося, елітні диверсанти обходили наднадійне шифрування… через Google Translate, надсилаючи плани вбивств на сервери американської корпорації. У цьому матеріалі — повний список керівників центру, роль олігарха Андрія Бокарева у фінансуванні терору та подробиці того, як ФБР у реальному часі читало листування «найкращих» агентів Путіна про підготовку замахів на родину Ахмеда Закаєва.

Центр 795, що з’явився вже під час повномасштабної війни та об’єднує елітні підрозділи ГРУ й ФСБ, створювався як надсекретна й повністю автономна структура, призначена для найважливіших операцій — від військових операцій в Україні до політичних вбивств і викрадень за кордоном. The Insider вдалося ідентифікувати всіх ключових керівників і спонсорів цього центру, встановити його дислокацію та основні напрямки його діяльності. Один з його офіцерів уже заарештований у Колумбії за звинуваченням в організації викрадення кількох противників Путіна. Він провалився, тому що використовував Google Translate.

Зіпсоване свято

Увечері 23 лютого 42-річний офіцер Денис Алімов не зміг відсвяткувати разом зі своїми колегами День захисника Вітчизни, бо Вітчизна покликала його на відповідальне й надсекретне завдання. Він накинув на плечі не по погоді легкий блакитний піджак, склав у сумку найнеобхідніше, сунув у кишеню паспорт на фальшиве ім’я і вирушив до аеропорту Внуково.

Йому не потрібний був теплий одяг, оскільки він прямував (з пересадкою в Стамбулі) до Колумбії, де на нього вже чекав заброньований номер у готелі на пляжі в Картахені. Це спецзавдання було черговим заходом нещодавно створеного Центру 795 — найбільш засекреченого з російських підрозділів, сформованого в основному з елітних офіцерів ГРУ та Центру спеціального призначення ФСБ («Альфа» і «Вимпел»). Денис Алімов займався одним із найбільш пріоритетних напрямків роботи Центру 795 — організацією вбивств і викрадень за кордоном.

У Боготі Алімова тепло зустріли: в аеропорту колумбійські співробітники міграційної служби наділи на нього наручники, тепер він чекає на екстрадицію до США на запит федеральних прокурорів Південного округу Нью-Йорка. Його звинувачують в організації замаху на двох «критиків путінського режиму» (їхні імена не розголошуються), які виїхали з Росії; за кожного передбачалася винагорода в розмірі 1,5 млн доларів.

«Надсекретний» Центр 795 виявився дещо менш секретним, ніж хотіли його творці. The Insider відомо практично про всіх його співробітників, місце дислокації, спонсорів та операції, що там проводяться. Тепер, після успішного затримання одного з його ключових офіцерів, The Insider вирішив оприлюднити цю інформацію.

Цього разу — справді таємниця: як створювався Центр 795

Повномасштабне вторгнення в Україну багато чого змінило в діяльності російських спецслужб за кордоном, у яких з’явилося багато нових цілей — від військових підприємств, що працюють на Україну, до російських опозиціонерів та журналістів, які переїхали за кордон. При цьому червоні лінії для Росії змістилися: диверсії та замахи, на які раніше Кремль наважувався рідко, стали масовим і системним явищем. Все це вимагало нових ресурсів.

Одним із логічних рішень було розширити масштаб уже існуючих підрозділів, які мали досвід подібної діяльності. Так, генерал Андрій Авер’янов, який раніше очолював військову частину 29155, що прославилася отруєнням Скрипаля та численними диверсіями, отримав у своє розпорядження нові сили й очолив Службу спеціальної діяльності (про яку The Insider докладніше розповість у наступних публікаціях) з великою кількістю співробітників і напрямків діяльності, а також з окремим департаментом з вербування людей у країнах Африки та Латинської Америки для організації диверсій і замахів.

У цього підходу, щоправда, була одна проблема: Авер’янов на той момент (не без допомоги The Insider) став зіркою світової преси, десятки його співробітників потрапили в поле зору ЗМІ, що саме по собі погано для підрозділу, який займається секретною діяльністю. До того ж багато його операцій були просто провалені: деякі — через вкрай низьку підготовку співробітників (які не змогли вбити Скрипаля, зате вбили випадкову жінку), а деякі — через системні помилки, такі як серійні номери закордонних паспортів для співробітників ГРУ.

До керівництва, звичайно, доходили і скарги на корупцію в підрозділі, і скандали, які ледве вдалося зам’яти, через зловживання Авер’янова щодо коханок. Однак у Кремлі кадрами не розкидаються, і Авер’янову дозволили розвивати свій напрямок, але паралельно вирішили створити альтернативний підрозділ із пересічними, але надсекретними завданнями.

Центр 795 (в/ч 75127) було створено рішенням Генштабу в грудні 2022 року, і до червня 2023 року його склад був уже майже повністю укомплектований. Він став цілком самостійним підрозділом, керівник якого підпорядковувався безпосередньо начальнику Генштабу Герасимову або заступнику міністра оборони. Таким чином, він не входив до структури ГРУ, хоча до його складу увійшли багато досвідчених співробітників ГРУ, зокрема з команди Авер’янова.

«Взагалі, це в дусі Путіна: створювати паралельні структури, щоб був дух певної конкуренції, — пояснив The Insider високопоставлене джерело в силових структурах, обізнане з обставинами формування Центру 795. — В принципі, це могло б спрацювати, але Авер’янов зі зрозумілих причин сприйняв це дуже болісно. І навіть не стільки через переманювання його людей, скільки через те, що він розумів: він перестає бути незамінною фігурою, оскільки багато завдань Центру 795 прямо перетиналися з його завданнями. У нього багато ворогів усередині системи, і йому стало здаватися, що від нього хочуть позбутися. Особисто для мене не дивно, що в такій атмосфері виникають витоки інформації».

Дійсно, серед співробітників Центру 795 виявилися люди, які відігравали важливу роль у команді Авер’янова: наприклад, Олександр Ісаєнко (досвідчений офіцер, чий брат Дмитро та батько Ігор Ісаєнко теж служать у ГРУ) або полковник Анатолій Ковальов, який став начальником дванадцятого відділу Центру 795, але до цього, судячи з його перельотів і дзвінків, входив до команди 29155.

При цьому, що незвично, провідну роль у Центрі 795 отримали вихідці з Центру спеціального призначення ФСБ — переважно з підрозділу «Альфа». «Альфівцями» були і керівник Центру 795 Денис Фісенко, і його заступник Микола Зрячев, і начальник Другого (штурмового) управління Центру Олександр Полонський, і багато інших.

Як пояснює те саме джерело, співпраця між Міноборони та ФСБ у таких масштабах відбувалася вперше: «Співробітники скаржилися, що у відділі кадрів навіть не розуміють, як це все оформлювати: чи треба спочатку розірвати контракт із ФСБ і укласти новий із Міноборони, чи якось перевестися безпосередньо. Звичайно, такі переходи траплялися й раніше, але не так масово. Вийшло, що здебільшого команда складається зі співробітників ФСБ, але всі вони числяться в Міноборони й підпорядковуються Герасимову».

Як пояснюють джерела, опитані The Insider, акцент на ФСБ було зроблено не випадково: по-перше, тому що Путін хотів активніше залучати до зовнішніх операцій своє улюблене дітище — ЦСН ФСБ; по-друге, вважається, що у ФСБ краще налагоджено захист таємниці. Ну або, принаймні, вважалося до публікації цього тексту.

Хто оплачує музику: Чемезов і Бокарев

Ще більш оригінальною конструкцію Центру 795 робить те, що вона розташована на території навчального центру концерну «Калашников», який належить до «Ростехнологій» Сергія Чемезова, друга та колеги Путіна по КДБ, а фінансувати проект допомагає олігарх і співвласник «Калашникова» Андрій Бокарев (він формально продав контрольний пакет своєму номіналу Алану Лушнікову), який уже став героєм низки розслідувань The Insider і потрапив під санкції (що не заважає йому володіти віллою у Франції). В останні роки між ними склалися дуже тісні стосунки: Чемезов ходить до Бокарева на дні народження, а їхні сім’ї разом літають на відпочинок на бізнес-джеті останнього.

Фінансування центру Бокаревим вписується в уже налагоджену схему: маючи унікальний доступ до держконтрактів, він «відкочує» частину заробленого на особливі державні потреби. Так працювала ця схема і з Пригожиним, який фінансував ПВК «Вагнера» та фабрику тролів на гроші, отримані в основному від контрактів на постачання харчування для Міноборони. Після вбивства Пригожина контракти на постачання харчування перейшли до людини, пов’язаної з Бокаревим. Бокареву ж дісталася і садиба Пригожина в Геленджику. Зазначимо, що досі не встановлено, яке саме підрозділ спецслужб організувало катастрофу літака Пригожина.

Володимир Путін та Андрій Бокарев

Одні джерела стверджують, що саме Бокареву спало на думку створити повністю автономний елітний підрозділ у парку «Патріот», інші кажуть, що це була ідея колишнього заступника начальника бойового відділу «Альфи» ЦСН ФСБ Сергія Василенка, а Бокарев просто підтримав цю ідею. Так чи інакше, ідея полягала в тому, щоб підрозділ став секретною «армією всередині армії»: звичайні армійські підрозділи, вбудовані в громіздку структуру Міноборони, неповороткі, малоефективні, інформація з них витікає, тому якщо вже створювати якийсь підрозділ для спеціальних завдань, то він повинен бути повністю новим і автономним. А ще (хоча вголос це, звичайно, ніхто не обговорював) це дозволило б Чемезову, одному з найближчих до Путіна силовиків з величезним впливом на президента, нарешті обзавестися власною міні-армією, керувати якою буде його людина.

Зв’язки Бокарева з Фісенком підтверджуються спільними перельотами. Крім того, з 2019 по 2023 рік він обіймав посаду заступника генерального директора концерну «Калашников» зі спеціальних проєктів — на цій посаді він керував 1200 співробітниками і, крім іншого, керував підрозділом «ЗАЛА Аеро», що виробляє безпілотники, які наразі використовуються російськими військами в Україні. Коротше кажучи, він був саме тим офіцером, який був потрібен новому підрозділу: людиною з оперативними інстинктами елітного солдата та адміністративною компетентністю корпоративного керівника.

Зліва направо: Володимир Путін, боєць підрозділу «Альфа» ФСБ Вадим Семенов, боєць «Альфи» (нині керівник Центру 795) Денис Фісенко

Загалом Фісенко впорався зі своїм завданням: йому дійсно вдалося переманити до Центру сотні співробітників із найелітніших підрозділів. Але саме це переманювання викликало певні суперечки.

«Хоча Сергій Вікторович [Чемезов] — дуже ефективний керівник і досить швидко, за кілька місяців, зміг виконати досить складне завдання щодо забезпечення всім необхідним підрозділу, на формування якого за звичайних умов пішли б роки, зрозуміло, що знайшлися ті, кому все це не сподобалося, — розповідає джерело, наближене до Чемезова. — Мовляв, як же так, він намагається вибудовувати в медіа імідж ліберала, мало не проти війни взагалі, а тут фактично створює власну армію. Звичайно, ніхто не наважився б нічого такого написати на анонімних «компроматних» сайтах, але, якщо треба злити якусь інформацію, завжди знайдеться спосіб».

У злісних язиків були свої аргументи: якщо «антивоєнний» силовик отримує під свій контроль одне з найбоєздатніших підрозділів, чи не створює це ризиків для Путіна на випадок, якщо з війною щось піде не так. Досвід Пригожина навчив силовиків побоюватися надмірної автономії. Втім, в оточенні Чемезова стверджують, що, хоча він ніколи не належав до великих прихильників ідеї вторгнення в Україну, можливість його розвороту проти Путіна просто немислима, тому серйозно до розмов злих язиків ніхто не ставитиметься. Але ризику витоків інформації про сам Центр це, звичайно, ніяк не скасовує.

Одне з джерел стверджує, що Чемезова турбують не стільки інтриги проти нього, скільки те, чим займається цей центр. Під час створення Центру у 2022 році розмова в основному точилася в контексті війни в Україні, але політичні вбивства на Заході — це те, під що він не підписувався, а тепер уже «фарш неможливо повернути назад». Витік інформації про такі вбивства загрожував повністю зруйнувати його «ліберальну» репутацію, яку так важко було створити, і його вороги не могли цього не розуміти.

Сергій Чемезов і Володимир Путін

Ситуація для Чемезова ускладнюється тим, що після того, як справи на фронті пішли не надто добре і російський наступ зупинився, конкуренція між силовими відомствами та підрозділами загострилася, і кожне відомство прагне перекласти відповідальність за нездійснені плани на інше.

Як влаштований Центр 795

Оперативною базою Центру 795 став парк «Патріот» у Кубинці, на базі військової частини 75127, яка існувала там уже давно, де «Калашников» мав двоповерхову адміністративну будівлю, відому як ТМУ-1. Всього в Центрі 795 служить близько 500 офіцерів, які поділені на три управління: розвідувальне, штурмове та бойового забезпечення.

Уривки з презентації Центру 795, підготовленої у 2023 році для Володимира Путіна

Розвідувальне управління, найбільше в структурі, включає дев’ять відділів, що охоплюють весь спектр сучасного спостереження. Одинадцятий відділ займається розвідкою з відкритих джерел — моніторингом соціальних мереж, комерційними супутниковими знімками, публічними базами даних. Дванадцятий, найбільш закритий, веде агентурні мережі за кордоном; він укомплектований переважно ветеранами в/ч ГРУ 29155, які прославилися отруєнням Сергія Скрипаля в Солсбері.

Тринадцятий перехоплює сигнали, маючи в своєму розпорядженні повний комплект апаратури радіотехнічної розвідки, зокрема станцію перехоплення супутникового зв’язку. Чотирнадцятий і п’ятнадцятий відділи ведуть оптичну розвідку на оперативному та тактичному рівнях відповідно, використовуючи дрони серій «Орлан» і «Елерон» як платформи доставки для того, що по суті є функцією візуального збору розвідувальних даних.

Три паралельні групи наземного спостереження — шістнадцятий, сімнадцятий і вісімнадцятий відділи — забезпечують фізичне підтвердження цілі перед ударом, оснащені однаково саме для того, щоб будь-яка з них могла вести спостереження за будь-якою ціллю без відома інших. Дев’ятнадцятий відділ — снайперський — входить до складу саме розвідувального управління, а не штурмового, і це вказує на те, що його основна роль полягає не у вогневій підтримці на полі бою, а у проведенні адресних ліквідацій.

Штурмове управління складається з чотирьох відділів бойового застосування, кожен з яких має чотири автономні ударні групи. Архітектура побудована за єдиним принципом: жодна група не знає про дії інших. Зкомпрометована осередок не здатна викрити паралельну операцію. Присутність десантників з ФСО (бувають і такі) та ГРУ у третьому управлінні свідчить про те, що підрозділ має можливості для повітряного десантування, які виходять за межі всього, чим коли-небудь володіла в/ч 29155.

В Управлінні бойового забезпечення повною мірою проявляються загальновійськові амбіції підрозділу. Його п’ять відділів — бронетанковий, артилерійський, медичний, вибухотехнічний та ППО — доповнені п’ятьма спеціалізованими відділеннями, що відповідають за протитанкові операції, технічне обслуговування, фортифікацію та логістику. На озброєнні перебувають основні бойові танки Т-90А та реактивні системи залпового вогню «Смерч» калібру 300 мм.

За даними The Insider, кадровий відбір був досить жорстким: приблизно третина кандидатів отримала відмову. Зарплати відповідні: сьогодні вони становлять близько півмільйона рублів на місяць на рівні начальника управління (а у Фісенка — аж 3 млн на місяць) — і це лише від «Калашникова», а ще є зарплата від Міноборони. При цьому Центр 795 був наділений повноваженнями переманювати офіцерів з різних інших підрозділів армії, ГРУ, ФСБ і навіть ФСО — не обов’язково за згодою відповідного відомства. Це вказує на вищий статус Центру 795 у внутрішньовідомчій ієрархії.

Присутність цивільного каналу в кадровому конвеєрі не є випадковою. Саме через нього найвищі посадовці структури потрапили до неї, не залишивши сліду у військовій документації. Дроздов, начальник штабу, і Радкевич, начальник розвідувального управління, пройшли через АТ «Калашников», так і не викривши своїх зв’язків із російськими військовими чи спецслужбами. Обидва вони, як свідчить база білоруських кіберпартизан, є ветеранами групи «Альфа» КДБ Білорусі — судячи з усього, результат цілеспрямованого рекрутування з союзних спецслужб, чиї офіцери не мають російської інституційної біографії і не потрапляють у поле зору іноземної контррозвідки або слідчих.

У підсумку до складу команди, що налічувала кілька сотень осіб, увійшли представники практично всіх спеціальностей, яких набрали з відповідних підрозділів та ЦНДІ. «Конкуренти» Центру з ГРУ, щоправда, скептично ставляться до такої «мрії»:

«Ви не можете вмістити всі спеціальності ГРУ та ФСБ в одну структуру з п’ятисот осіб, це так не працює, — коментує The Insider джерело, пов’язане з ГРУ. — Є певні причини, через які в ГУ ГШ служать тисячі людей: без цього неможливо забезпечити спеціалізацію, без цього неможливо виконувати справді складні завдання, де кожне питання можна розподілити між окремою командою, а іноді й цілим ЦНДІ. І потім, Фісенко, можливо, звичайно, чудовий менеджер і прекрасний стрілець <Фісенко — чемпіон Росії зі стрільби з бойової зброї серед підрозділів спеціального призначення — The Insider>, але у нього просто немає належного досвіду та навичок, щоб керувати спеціальними операціями в країнах противника. Так, у ГРУ в цій сфері були свої невдачі, але були й безсумнівні успіхи, а от чи будуть якісь особливі успіхи у цих товаришів — це ми ще подивимося».

До структур, що «конкурують» із ГРУ в рамках Центру 795, можна віднести, наприклад, згаданий вище дванадцятий відділ (оперативно-агентурної розвідки), який входить до складу розвідувального управління, очолюваного Радкевичем та його заступником Олексієм Ілюшиним. Останній працював помічником військового аташе у Франції і був вигнаний звідти за спробу завербувати французького журналіста.

Керує відділом співробітник ГРУ Анатолій Ковальов, у підпорядкування якого входять інші офіцери військової розвідки, такі як, наприклад, Андрій Ісаєнко, Євген Мамедов і Денис Бєлов. Усі четверо — з Хорошевського шосе, але, що ще важливіше, Ковальов та Ісаєнко раніше постійно спілкувалися з командою Авер’янова 29155 і, мабуть, були її частиною (втім, є ветерани 29155 і в інших відділах першого управління, як, наприклад, Артем Головатий, який став заступником начальника дев’ятнадцятого відділу).

Саме з дванадцятим відділом, за даними The Insider, і співпрацював заарештований у Колумбії Денис Алімов.

«Зловити живим чи мертвим»: чим займався Денис Алімов

Шлях Дениса Алімова до колумбійської в’язниці розпочався у Ставрополі, де на початку 2000-х років він служив в ОМОНі, після чого приблизно у 2008 році перейшов на роботу до спецпідрозділу «Альфа» ЦСН ФСБ.

«Денис працював під керівництвом заступника голови підрозділу „Альфа“ Юрія Васильовича Поліщука, — розповів The Insider джерело, знайоме з Алімовим, — принаймні до літа 2023 року він ще був там. Там вони, наскільки я знаю, займалися внутрішньоросійськими завданнями, тісно співпрацюючи з Другою службою. У нього хороші контакти в Управлінні з боротьби з тероризмом, зокрема з тими, хто займається цією темою на Північному Кавказі».

За даними джерел, Алімов також підтримував безпосередні особисті стосунки з Рамзаном Кадировим. У 2023 році він допомагав Кадирову у пошуках племінника, який зник безвісти в Москві.

Після переходу до Центру 795 Алімов продовжував працювати над чеченською темою, але тепер уже не лише в Росії. Так, наприклад, одним із його завдань у рамках Центру 795 стало викрадення політичного опонента Кремля. В офіційному звинуваченні його ім’я не називається, але, за даними The Insider, йдеться про членів сім’ї Ахмеда Закаєва, чеченського емігранта, який мешкає у Великій Британії.

Ахмед Закаєв

Для проведення операції на території Заходу Алімову був потрібен місцевий агент — людина, здатна пересуватися Європою і яка не мала очевидних зв’язків із російською розвідкою. Він знайшов такого в особі Дарко Дуровича, який розмовляє сербохорватською мовою і проживає у Сполучених Штатах, чия біографія поки що залишається засекреченою в судових документах. Федеральні прокурори стверджують, що Алімов завербував Дуровича як основного агента підрозділу для операції проти Закаєва. За даними The Insider, Дурович був лише одним із групи сербів, з якими він мав справу. Також він контактував, наприклад, з Давором Савичем і знаменитим Деяном Берічем, який давно воює на Донбасі та активно вербує на війну сербів і боснійців через Telegram.

Фінансові умови були чітко узгоджені. Під час зустрічі в Москві в жовтні 2024 року, що відбулася в ресторані за кілька хвилин від будівлі ФСБ на Луб’янці, Алімов передав завдаток у розмірі 60 тисяч доларів і запропонував Дуровичу виплату в розмірі приблизно 1,5 млн доларів за кожну успішно «депортовану» ціль. Якщо операція увінчається успіхом, то за третю особу — розшукувану, за формулюванням Алімова, «живою чи мертвою» — може бути призначена винагорода, що перевищує $10 млн. Згодом Дурович спробував завербувати другого спільника, назвавши перших двох цілей Закаєва, які роками значилися у списках спостереження російської розвідки, пріоритетними.

“Розкриті” в Google

Підрозділ 795 було спроектовано (з великими зусиллями) як повністю ізольований від зовнішнього світу — тобто захищений насамперед від електронного втручання, яке раніше ставило під загрозу операції російської розвідки. Його командири вжили запобіжних заходів: зашифровані додатки для обміну повідомленнями, псевдоніми та розмежований зв’язок. Чого вони не врахували, так це мовну несумісність своїх власних агентів.

Алімов розмовляв російською. Дурович розмовляв сербохорватською. Жоден із них не володів мовою іншого на рівні, необхідному для оперативного спілкування. Дурович вільно розмовляв англійською, але, мабуть, вимога знати англійську не була серед умов для прийняття на роботу в найелітнішу команду ГРУ. Їхнє рішення цієї проблеми було простим і, як виявилося, катастрофічним: вони використовували онлайн-сервіс машинного перекладу — а саме Google Translate, — щоб перекласти сербські польові звіти Дуровича на російську мову для Алімова, а російські оперативні інструкції Алімова — назад на сербську для Дуровича.

Самі повідомлення надсилалися через зашифровані додатки, які вони вважали безпечними. Але переклад тексту проходив через сервери, що належали американській технологічній компанії, — сервери, на які поширювалася дія ордера ФБР на стеження. Маючи судовий ордер, слідчі змогли отримати доступ до журналів цих перекладів безпосередньо від постачальника послуг, читаючи в режимі реального часу вміст усієї оперативної переписки у відкритому вигляді, навіть незважаючи на те, що Алімов і Дурович вважали себе захищеними наскрізним шифруванням.

Журнали спостережень, уривки з яких згадувалися в матеріалах федерального суду, часом нагадують абсурдистський документ: два агенти найсекретнішого російського підрозділу з замовних вбивств розробляють план вбивства за допомогою перекладача, а кожна їхня інструкція та звіт про хід операції зберігаються у читабельних записах із позначками часу на серверах американської компанії.

За допомогою журналів переказів слідчі ФБР спостерігали, як Дурович проводив розвідку по всій Західній Європі, відстежуючи «Ціль-1» (ідентифіковану у витоку внутрішнього листування як члена сім’ї Закаєвих) до резиденції, описаної як «біла вілла біля моря», оточена білою стіною з, як зазначив Дурович, «ісламським знаком на воротах». Алімов надав своєму інформатору пакет технічної розвідки, що включав IP-адреси та європейські телефонні номери, які раніше використовувалися Ціллю для доступу до Інтернету.

У грудні 2024 року було зафіксовано діалог, який згодом згадувався в судових документах як показовий приклад планування операції. Алімов передав повідомлення — перекладене сербською мовою через контрольований сервіс, — яке повністю звучало так: «Добрий день! У мечеті?» Він запитував, чи намагався Дурович стежити за ціллю під час п’ятничної молитви. Дурович відповів, що наближення до мечеті «занадто ризиковано», оскільки вона перебуває під офіційним наглядом. Окремо документи, вивчені слідчими, показують, що в цей період Дурович шукав в інтернеті пістолети Glock 17 і Glock 21.

Затримання Алімова в аеропорту Ель-Дорадо 24 лютого, судячи з усього, стало результатом збігу кількох напрямків розслідування. Колумбійські міграційні органи, діючи за погодженням з Інтерполом, затримали його після прибуття рейсом Turkish Airlines зі Стамбула. За словами джерел, обізнаних з ходом розслідування, його поїздка була підготовлена в останній момент: вивчені слідчими документи показують, що всього за день до від’їзду він намагався придбати в Росії передплачений одноразовий телефон.

Судячи з усього, він подорожував під виглядом туриста — із заброньованим місцем у Картахені, — що відповідало оперативній тактиці офіцерського корпусу 795-го підрозділу, який зазвичай використовував туристичні поїздки як привід для міжнародних пересувань. У даному випадку цього виявилося недостатньо.

Окрім звинувачень у вбивстві та змові з метою викрадення, Алімову висунуто звинувачення у наданні матеріальної підтримки терористичній організації та змові з метою фінансування тероризму. Кожне з основних звинувачень передбачає можливе довічне ув’язнення. Він залишається під вартою в Колумбії в очікуванні процедури екстрадиції до США.

Сумний фінал Центру 795

За даними The Insider, Центр 795 вже організував цілу низку замахів і диверсій, які ще розслідуються і про які The Insider обов’язково розповість пізніше. Але вже саме розкриття структури та діяльності підрозділу 795 стане великою проблемою для російських спецслужб, особливо у зв’язку з появою першого заарештованого. Організаційна структура підрозділу — його впровадження в «Калашников», залежність від інфраструктури «Ростеху», використання «Патріот-парку» як оперативної бази — тепер буде повністю задокументована в матеріалах західних судів і в звітах дослідників, які працюють з відкритими джерелами.

Досі ані Фісенко, ані інші командири Центру 795 не були викриті, а тим більше звинувачені у Сполучених Штатах. Але тепер, після того як The Insider встановив їхні особи та оперативні ролі, їм буде складно продовжувати роботу в тому ж режимі, оскільки вони перебуватимуть під пильною увагою всіх світових спецслужб.

За роки, що минули після викриття діяльності підрозділу 29155, Росія щонайменше двічі намагалася створити інфраструктуру для організації вбивств, яка могла б діяти поза полем зору західних слідчих органів. Як показує практика, цей проект постійно натрапляв на перешкоду: людську схильність до зручності.

Свого часу підрозділ 29155 був частково викритий, оскільки його співробітники використовували свої справжні паспорти, подорожували під своїми іменами та залишали цифрові сліди в європейських готельних реєстрах і базах даних авіакомпаній. Центр 795 намагався виправити ці недоліки за допомогою корпоративного маскування та поділу на автономні підрозділи. Але все це протрималося недовго через низку інших помилок — однією з яких було використання Google Translate.

Автори: Христо Грозев, Роман Доброхотов, Майкл Вайс, Фіделіус Шмід, Микола Антоніадіс

Джерело: The Insider  за участю Der Spiegel