Колишній співвласник запорізького закладу швидкого харчування «Хюгге фудс» Олексій Філіппенков несподівано став керівником київського офісу компанії, яка займається створенням програмного забезпечення для координації роїв дронів. За проєктом стоять засновник скандально відомої ПВК Blackwater Ерік Прінс, а також колишні представники американських спецслужб. Наша редакція з’ясовувала, чому американський військовий бізнес використовує українську юрисдикцію та яке відношення до цього має торгівля випічкою.
Від булочок до штучного інтелекту: нетиповий шлях ресторатора
Ще донедавна у Запоріжжі на Соборному проспекті працював заклад «Хюгге фудс». Там пропонували так звану скандинавську «комфортну їжу» — випічку та кулінарні вироби. Попри сучасний бренд, бізнес закрився. Втім, один із його співвласників, Олексій Філіппенков, не зник із публічного поля. За даними українського реєстру юридичних осіб, зараз він очолює київську компанію «Автономні роботизовані системи», яка є дочірньою структурою американського оборонного стартапу Swarmer.
Як зазначають європейські медіа, компанія працює над технологіями майбутнього — системами управління роями безпілотників із використанням штучного інтелекту. Йдеться про можливість синхронної роботи десятків, а в майбутньому й сотень дронів як єдиного механізму. У березні 2026 року Swarmer вийшов на міжнародні біржі та залучив від американських інвесторів $15,6 млн.
Делавер і «невипадкове» сусідство з технологічними гігантами
Формально цей проєкт має українську реєстрацію, однак фактично контроль зосереджений у США. Київський офіс зареєстрований на околиці столиці, на вулиці Академіка Лебедєва, а його статутний капітал становить лише 50 тисяч гривень. Водночас усі 100% компанії належать американській структурі. Основна адреса стартапу веде до міста Вілмінгтон у штаті Делавер.
Цікаво, що неподалік розташований офіс Palantir — одного з ключових підрядників Пентагону у сфері програмного забезпечення для дронів. Ринкова вартість компанії перевищує 400 млрд доларів, що більше за ВВП Казахстану.
Колишні військові, розвідка та Blackwater
Сайт “Аналітика” проаналізував керівний склад Swarmer. За компанією стоять щонайменше двоє ексофіцерів ВМС США. Брукс Енсайн брав участь у бойових діях у Перській затоці. Гаррет Каспер прослужив майже три десятиліття, був учасником операцій у Косові, Афганістані та Іраку, а також співпрацював із Національним агентством геопросторової розвідки США.
Юридичний напрямок очолює Дженніфер Де Трані, яка раніше працювала у Міністерстві юстиції США та приватній розвідувальній компанії. За продажі відповідає Бреді Клайн із багаторічним досвідом роботи у Міноборони США та космічній розвідці. Одним із співвласників став венчурний інвестор Джастін Зіф, який до 2014 року працював в американській розвідці.
Наприкінці 2025 року головою ради директорів Swarmer став Ерік Прінс — засновник Blackwater. Цю приватну військову компанію свого часу вигнали з Іраку після розстрілу 17 мирних мешканців у Багдаді. Попри це, Прінс і надалі зберігає вплив у військовій сфері. Згідно з домовленостями зі Swarmer, він забезпечує вихід на ключових осіб, які ухвалюють рішення, та отримує значний пакет акцій.
Збитки, полігон і справжня вартість стартапу
За даними американської комісії з цінних паперів та бірж, у проєкт було вкладено $15,6 млн американських інвестицій. Проте фінансова звітність демонструє складну ситуацію: у 2024 році компанія зазнала збитків на $2,07 млн, а вже у 2025-му мінус зріс до $8,53 млн. Аудитори навіть поставили під сумнів здатність компанії продовжувати діяльність без нових джерел фінансування.
«Їх цікавить не українська економіка. Основний інтерес — це полігон і сама технологія: або вже готовий датасет, або можливість швидко його сформувати й почати тестування. Якщо технологія покаже результат, американці можуть забрати її, оформити патенти у США та заробляти на ліцензіях і виробництві. З української компанії просто витягнуть усе необхідне. Чарівники у зірково-смугастих вертольотах існують лише у казках», —
Розробники Swarmer заявляють, що їхня система штучного інтелекту здатна координувати рій дронів безпосередньо в бойових умовах. Однак експерти ставляться до таких заяв скептично. Сьогодні нейромережі використовують переважно на завершальному етапі польоту окремих FPV-дронів для наведення на ціль. Для повноцінної автономної та синхронної роботи десятків апаратів потрібні роки досліджень і величезні обсяги даних.
На думку редакції Analityka.org, навіть одна й та сама сцена, зафільмована в різний час доби, створює абсолютно різні умови освітлення. Аналогічна ситуація із сезонами: літо, осінь і весна вимагають окремих наборів даних для навчання нейромереж. Спеціалісти заявляють, що реального масового застосування ройових технологій у війні в Україні поки не спостерігалося. На його думку, країна, яка першою навчиться ефективно використовувати такі системи, отримає серйозну військову перевагу.
Хто кого переграє: ризики шахрайства та мільйони Пентагону
Експерти не виключають, що українські учасники проєкту можуть виявитися більш винахідливими за американських партнерів. За словами Корнєва, на український майданчик експериментів приходять як професійні компанії, так і звичайні авантюристи, які прагнуть швидкого прибутку. Кондратьєв вважає, що США помітно відстають у сфері безпілотних технологій, тому місцеві фахівці можуть перебільшувати свої досягнення. Він також припускає, що вся історія може завершитися масштабним шахрайством: інвестиції зникнуть, а очікуваного результату не буде. Поки ж колишній ресторатор із Запоріжжя опинився у центрі історії, де переплелися великі гроші, ексвійськові США та сучасна гонка озброєнь.
