Рік тому силовики провели затримання в різних містах Білорусі і оголосили кілька дворових чатів «екстремістським формуванням», а спілкування — як спробу підірвати державу.
КДБ об’єднав десятки незнайомих між собою людей в одну справу, заявивши про «змову з метою захоплення влади».
Більшість обвинувачених — жінки. Перші фігурантки вже отримали вироки: роки колонії і штрафи понад 30 тисяч рублів.
«Злі кігтики» захоплюють владу. Осінь 2024 року
Рік тому, 29 жовтня 2024 року, КДБ визнав кілька дворових чатів «екстремістським формуванням». За версією відомства, чати та їхні учасники входили до «дворової коаліції “Орден”». Через 2 дні почалися затримання. За інформацією правозахисників, «рейди» пройшли у Волковиську, Новогрудку, Мінську, Сморгоні, Березино, селищі Єлізово в Могильовській області.
Однією із затриманих виявилася Наталія, днем раніше забрали кількох її подруг і знайомих.
Затриманих допитували співробітники КДБ, погрожували. Проти десятків людей були порушені кримінальні справи за статтями про змову з метою захоплення, створення або участь в екстремістському формуванні. Участь в освітніх курсах «ПаЧАТак», «НUВ 9», «Нація лідерів», «Відкритий університет свободи» також трактувалася як підготовка до захоплення влади.
Відомо також про те, що щонайменше одна людина, яку КДБ вважає причетною до «екстремістського формування», перебуває під слідством у Білорусі. Йдеться про Ірину Яковлєву. Наталія каже, що її звинувачують, зокрема, за статтею про змову з метою захоплення влади.
«Моїм знайомим, яких теж затримали у цій справі, під 60 років. У Ірини, наскільки я знаю, проблеми з тиском, з ногами. Якщо цим жінкам дадуть, як обіцяли, по 8-12 років, то це для них, вважай, квиток в один кінець».
Як з’ясували правозахисники з центру «Вясна», за версією обвинувачення, цілями і завданнями дворових чатів «Злі кігтики», «Сухарево», «Сеніца2.0», «Солідарність», «Вольныя ваўкі», «Навагрудскія партызаны», «ВІЛІЯ», «Скромные матрешки», «Сусіди» були:
- «захоплення державної влади неконституційним шляхом;
- здійснення цілеспрямованого інформаційного впливу на масову суспільну свідомість,
- порушення інформаційного суверенітету країни,
- розмивання реальності,
- спотворення та приховування реальних фактів,
- формування негативної громадської думки про діяльність органів влади,
- формування та підтримка радикального і протестного потенціалу,
- стимулювання зростання протестних настроїв і соціально-політичного хаосу в білоруському суспільстві,
- розхитування і розкол його на «своїх» і прихильників чинного конституційного ладу;
- нагнітання напруженості та протистояння в суспільстві» та інше.
Все це кваліфікували як «участь в екстремістському формуванні».
За словами Наталії, кількість затриманих у справі «дворових чатів» може сягати 100 осіб, тому що облава торкнулася людей у кількох містах.
«В одну справу об’єднали людей, які навіть один одного не знали. Сфабриковано було так, ніби ця об’єднана мережа [чатів]. Але це не так, я про таке не чула».
Кількох людей відпустили після допитів у КДБ і більше не затримували та не викликали. Люди вирішили не виїжджати з Білорусі.
Горизонтальні зв’язки з Ольгою Нехайчик. Літо 2024 року
Наталія не була членом чатів, які визнали екстремістськими. Але з 2022 року у неї був свій: жінка організовувала подорожі Білоруссю для своїх знайомих. Екстремістським він визнаний не був.
«Просто зібралися жінки, щоб поспілкуватися — про культуру, про історію. Разом організувати свято, або пісні поспівати, або кудись поїхати. Ми не були якоюсь «сплячою осередком». Навіть домовилися, що політика в чаті не обговорюється. Я і ще одна жінка — ми писали листи політв’язням, ось і все. Вся політика в чаті зводилася до того, що я могла розповісти: ось, написала спільній знайомій, вона передає всім привіти. Ну або я, наприклад, збирала посилку, і дівчата могли скинутися — грошима або продуктами».
Влітку 2024 року, за 4 місяці до облави силовиків, через знайомих з Наталією зв’язалася Ольга Нехайчик — білоруська активістка, яка живе в Литві. КДБ вважає її причетною до створення «коаліції» дворових чатів, визнаної «екстремістським формуванням».
Вона організувала зум, куди прийшли Наталя і дві її подруги. Дзвінок був присвячений, як згадує Наталя, «зміцненню спільнот» і «комунікації».
«Вона (Нехайчик — прим.) говорила, що потрібно об’єднуватися — з тими, хто залишився в чатах, з активістами. Така у них була ініціатива. Давайте, мовляв, ми будемо з вами займатися, щоб ви могли більш успішно між собою будувати відносини і т.д. Я тоді дуже обурилася: ми тут самі по собі і нам так спокійніше. Але якщо хтось нас з-за кордону буде вести, це може стати проблемою, це небезпечно, навіщо нам це. Нас було четверо, дві жінки погодилися на ці заняття, я відмовилася — занадто великий ризик. Ольга тоді ще розлютилася через відмову і сказала, що через таких, як я, навіть коли ми повалимо владу, нічого толкучого не зробимо, бо ми не вміємо вибудовувати горизонтальні зв’язки».
Чат про подорожі та дзвінок по Zoom з Нехайчик якраз і цікавили співробітників КДБ, які прийшли за Наталією. Вона припускає, що саме через слова про «повалення влади» зараз деяких фігурантів цієї справи звинувачують, зокрема, і за статтею про змову з метою захоплення влади.
«Ви поїхали до музею. Навіщо?». Допит у КДБ
Силовики прийшли до Наталії додому. При дітях наділи наручники, обшукали квартиру.
«Молодший нічого не зрозумів, а старший отримав травму: його місяць потім бив, він був дуже злий — «Мамо, як ти могла, у тебе ж сім’я-діти». Як дитині пояснити, що якщо на людину наділи наручники, то це не означає, що вона в чомусь дійсно винна. А КДБівці знають свою справу і тиснуть на жінок через дітей».
Жінку забрали в КДБ, де допитували кілька годин. В управлінні їй показали розшифровку того зуму про «зміцнення спільнот» — з іменами та репліками.
На допиті запитували також про Івана Омеляна, українського експерта. У 2022 році з ним виходило інтерв’ю на каналі, де він розповідав про низові ініціативи. Українця КДБ також вважає причетним до створення «екстремістського формування».
Співробітників КДБ цікавило, хто платить Наталії та іншим учасникам чату.
«Вони були впевнені, що у нас є куратори, хтось нами керує, платить нам за щось. Запитували: «Ось ви в цей музей поїхали. А навіщо? Хто спонсорував?». А ніхто, я організувала, ще жінка взяла свою машину, і ми поїхали. Я їм розповідала: «Я люблю лазню, у мене є чат «Лазня», ми там домовляємося, коли в лазню підемо. Так теж не можна, теж екстремізм»?
Співробітники КДБ лякали Наталю, що вона «потрапить до в’язниці надовго, а сини потраплять до дитячого будинку». Після допиту її відвезли до РВВС, де на жінку склали протокол за дрібне хуліганство. Наталю не відправили в ІТТ і відпустили додому, оскільки у неї були неповнолітні діти. Наступного дня вона виїхала з Білорусі.
Колонія + штраф понад 30 тисяч рублів. Суди та вироки
Восени 2025 року розпочалися перші суди у справі чатів.
Гродненський обласний суд 21 жовтня розглянув справу п’яти жителів Новогрудка — Тетяни Палубок, Ольги Алешкевич, Ігоря Хіневича, Олександра та Ірини Лебедь. Їх засудили за статтею ро участь в «екстремістському формуванні», пише правозахисний центр «Вясна». Кожному з них суд призначив по 2,5 роки колонії, а також штраф у розмірі 800 базових величин (33 600 рублів).
У цій же справі судили трьох мінчанок: Марину Петрожицьку, Анастасію Сікірицьку та Анастасію Горчакову.
Марина Петрожицька — колишня завуч мінської гімназії №34. Її засудили до двох років колонії і штрафу в розмірі 800 базових одиниць. Анастасії Горчаковій 43 роки. Вона живе в Мінську, у неї двоє неповнолітніх дітей. Мінській Анастасії Сікірицькій 44 роки, вона одружена і виховує двох дітей. Їм присудили штрафи по 800 базових величин. Жінок, ймовірно, відправили до колонії, проте точні вироки не відомі.
У Волковиську у цій справі судили вісьмох осіб. Імена та винесені їм вироки невідомі. Всіх їх звинувачували за статтею про участь в «екстремістському формуванні».
