Майже два десятиліття в українській політиці, п’ять партій і депутатських груп, мільярд гривень у нерухомості на родичів — і жодного вироку. Коли журналісти приїхали поставити питання особисто, депутат утік у ліс, викликав поліцію і у відповідь на запитання запропонував їм “забиратись”.
Про це йдеться у розслідуванні Кирила Вольного для “Стоп корупції ТБ”.
Антон Яценко — депутат від Умані та навколишніх громад Черкаської області — давно став хрестоматійним прикладом політичної мімікрії. Він розпочинав кар’єру під прапорами “Блоку Юлії Тимошенко”, потім голосував за так звані “диктаторські закони” вже у складі Партії регіонів — після Революції Гідності шукав прихистку у фракції “Відродження”, звідти перейшов до групи “За майбутнє”, ставав позафракційним і повертався до “Батьківщини”. 7 квітня 2026 року Яценко знову повернувся до депутатської групи “Партія “За майбутнє””.
Голова цієї групи Тарас Батенко прокоментував повернення без зайвого пафосу: “Він був вже в нас в депутатській групі певний час на початку 9 скликання, тобто тут нічого дивного немає, просто він повернувся. Я думаю, що тут не йдеться про якусь вузьку ідеологію, а просто про об’єднання мажоритарних депутатів”.

Від “тендерної мафії” до “схеми Яценка”
Ще з початку 2000-х років Антона Яценка називають “батьком тендерної мафії”. За даними розслідувань, він вважається ідеологом створення Спілки орендарів і підприємців, яка через Тендерну палату контролювала державні закупівлі по всій країні. Будь-яке підприємство, що хотіло брати участь у держтендері, мусило платити “консультантам” за оформлення документів. Гроші осідали в приватних фірмах-прокладках: лише за рік таким чином було виведено 930 мільйонів гривень. Схему прикрили після гучного скандалу — але Яценко не те що не сів, а невдовзі став народним депутатом.

У 2018 році на всю країну прогримів новий скандал — так звана “схема Яценка” у сфері оцінки нерухомості. Продаючи нерухомість, кожен громадянин України зобов’язаний був внести дані про її оцінку до бази Фонду державного майна. Але зробити це напряму було неможливо — виключно через приватні “електронні майданчики”, які брали до 2000 гривень за пересилку одного електронного звіту. За рік ця схема “викачала” з кишень громадян близько одного мільярда гривень.
Навіть після того, як схему ліквідували законодавчо, а НАБУ відкрило провадження через можливий підкуп депутатів із метою її збереження, Яценко залишився у звичному для себе статусі — свідка або “фігуранта без вироку”.

Палац в Кончі-Заспі за 8 мільйонів — за ринком понад 200
Згідно з останньою декларацією, сам Яценко живе на депутатську зарплату і майже нічого не має. Картина активів його найближчих родичів — зовсім інша.
Журналісти підняли дрон над маєтком в елітній Кончі-Заспі, де депутат, за власним декларуванням, і мешкає — щоправда, лише на правах користування. Територія — близько півтора гектара, на ній: житловий будинок площею понад 1 500 квадратних метрів, зони відпочинку, спортивні майданчики, тенісний корт, великий басейн та власний ліс. Фактично — заміський палац рівня приватної резиденції.

Формально ця нерухомість належить тестю депутата, Івану Петровичу Кравчуку. Але до 2010 року власником маєтку в Козині був сам Яценко — і саме він подарував його тестю. До запровадження електронного декларування нардеп подавав порожні декларації; лише у 2017 році вперше задекларував факт користування цим маєтком. Правоохоронці тоді відкривали кримінальні провадження щодо можливого незаконного збагачення та приховування активів — але до вироків справа не дійшла.
Заявлена в декларації вартість маєтку — 8 мільйонів гривень. Актуальна ринкова вартість аналогічної нерухомості — понад 200 мільйонів.

Крім будинку, на тестя переписано 78 об’єктів нерухомості: 38 земельних ділянок, 14 об’єктів комерційної нерухомості, 9 квартир, 11 будинків та 6 паркомісць.
На запитання журналістів про тестя Яценко відповів так:
“Мій тесть не є держслужбовцем, не є політиком і не є суб’єктом е-декларування, тому я вважаю, що це його приватне життя — що у нього є і як”
Дружина, кол-центри і таунхаус у Британії
Крім тестя, у депутата є дружина, сестра, діти та батьки — і всі вони є власниками численних квартир у Києві, офісних приміщень на тисячі квадратних метрів, окремих будівель, гаражів, десятків земельних ділянок та автопарку з кількох автомобілів преміум-класу. За підрахунками аналітиків редакції, сукупна вартість цих активів сягає одного мільярда гривень.
Особливої уваги заслуговує дружина нардепа: лише на здачі в оренду об’єктів комерційної нерухомості вона заробила понад 30 мільйонів гривень за рік. При цьому, за інформацією “Радіо Свобода”, частина цих приміщень фігурує у справі про масштабну мережу кібершахрайських кол-центрів, що діяли під виглядом інвестицій у криптовалюту. Ця мережа функціонувала щонайменше з 2021 року і встигла ошукати понад 33 тисячі людей у різних країнах на суму понад 275 мільйонів доларів. Частина інфраструктури, як встановили розслідувачі, розташовувалась в Україні — зокрема у приміщеннях, що належать дружині депутата.
Паралельно дружина орендує таунхаус площею близько ста квадратних метрів у Великій Британії — що дехто в журналістському середовищі вже жартома називає “запасним аеродромом”.
Воєнний стан і втеча в ліс
Після початку повномасштабного вторгнення Верховна Рада регулярно продовжувала дію воєнного стану. Однак активісти в Умані публічно звинувачували Яценка в тому, що він не голосував за відповідні положення. Аналіз результатів парламентських сесій свідчить: депутат справді брав участь не у всіх ключових голосуваннях. Тоді ж активісти заявляли, що на початку повномасштабної війни Яценко нібито допускав можливість переговорів з російськими військовими в разі їхнього просування — ці слова спричинили гостру суспільну реакцію.
Із питаннями про неголосування, активи родини та черговий партійний перехід журналісти вирушили безпосередньо до заміської резиденції депутата. Спілкуватися він не захотів: спочатку на знімальну групу викликали приватну охорону, потім приїхала поліція. Скориставшись метушнею, Яценко разом з охоронцем покинув резиденцію і поспіхом зник у лісі.
Невдовзі він вийшов на зв’язок по телефону, але розмова не задалась із першої хвилини:
“А ви от ДРГ чи ви там якісь бандити?” — “Ні, не ДРГ, ми журналісти, хотіли особисто з вами поспілкуватись і побачили, що Ви побігли кудись в ліс, повернетесь Ви чи ні?” — “А я думаю, може ти просто підеш нах*й?”
Наступні спроби поставити запитання обернулися відвертими образами: “Я з лайном не спілкуюсь таким, як “Стоп корупції”. Бо ви не журналісти, ви лайно. Всі, хто працює на “Стоп корупції ТБ”. Зараз поліцію, щоб вас перевірили, так що у вас є три хвилини, аби з***атись звідси. Зрозуміло?”
Насіння з фото депутата і 40 тисяч доларів на рекламу у Facebook
Вплив Яценка на Уманщині будується за класичною схемою мажоритарника. Ще за часів Януковича його звинувачували у підкупі виборців і “гречкосійстві”: перед кожними виборами запускалися фонтани, відкривалися дитячі майданчики, влаштовувалися концерти. Сьогодні ця модель трансформувалась у “постійну соціальну активність”.
Наприклад, у березні депутат, який мешкає в розкішному палаці, організував безкоштовну роздачу насіння у своєму окрузі — один набір на сім’ю, на упакуванні — фото Яценка. Реалізуються подібні ініціативи не напряму, а через фонд “Сучасне село та місто”, зареєстрований на помічницю депутата і місцеву депутатку Діану Білянівську. У деклараціях Яценка також фіксуються зв’язки з низкою громадських організацій та благодійних структур, частина яких пов’язана з його помічниками та представниками місцевої команди.

Паралельно депутат активно інвестує в цифровий піар. Facebook — єдина соцмережа, де витрати на рекламу публікуються у відкритому доступі, і тут теж є чим поживитись: лише на просування допису про доставку противірусних таблеток витрачено до 400 доларів, новорічні привітання і допис до дня Умані — ще по 300 кожен. Загалом з 2019 року загальна сума витрат на рекламу і просування в Facebook склала понад 40 тисяч доларів США — при майже 2 500 дописах, пов’язаних із політичною діяльністю.
Антон Яценко — людина, яка пережила кілька президентів, дві революції і повномасштабну війну, щоразу опиняючись при владі в новому політичному вбранні. Його статки ростуть на папері родичів, скандали розчиняються у статусі “фігуранта без вироку”, а округ утримується через суміш благодійності та мережі лояльності.
Поки в Україні офіційно не оголошено про проведення виборів, дехто до них вже активно готується.