Не дивлячись на те, що ПП “Інтерторг-2009” вже ввело в експлуатацію свій бізнес-центр на вул. Академіка Філатова, 5, скандали навколо цієї забудови не вщухають.
Наразі ДІАМ в судовому порядку намагається оскаржити містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції розташованої за вказаною адресою нежитлової будівлі. Підставою для цього стало, зокрема, те, що під час перевірки у 2023 році ДІАМ встановила невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації – згідно з ДПТ, відповідна земля входить до території житлової забудови. Наразі інспектори не мають успіхів, і поки що є об’єктивні сумніви, що матимуть. Справа в тому, що раніше ПП “Інтерторг-2009” змогло в судовому порядку оскаржити результати вказаної перевірки, а також “захиститися” від претензій прокуратури та однієї з місцевих мешканок, які також через суди безуспішно намагалися відібрати у підприємства земельну ділянку та зупинити проведення робіт. Співвласницею “Інтерторгу-2009” є ексдепутатка Київради Людмила Костенко, яка доводиться тіткою відомому столичному бізнесменау і політику Вадиму Столару (на колажі ліворуч та праворуч відповідно).
Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) не змогла виграти перший раунд судового спору щодо оскарження МУО на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі Києва під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями.
9 березня 2026 року Київський окружний адміністративний суд (КОАС) повністю відмовив ДІАМ у задоволенні відповідного позову – служителі Феміди не стали визнавати протиправними і скасовувати МУО, які були видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) ще 5 травня 2021 року. Інспекція має близько одного місяця на те, щоб оскаржити такий судовий вердикт у апеляційному суді, і можна з великою долею ймовірності припустити, що це буде зроблено.
Ця справа є цікавою з огляду на те, що на даний час вищезгадана реконструкція вже відбулася – приватне підприємство (ПП) “Інтерторг-2009” ще у 2023 році ввело в експлуатацію відповідну будівлю торгівельного призначення. Йдеться про бізнес-центр, який у деяких відкритих джерелах називають “F5” (від назви вулиці та номеру будинку) і в якому ще рік тому здавалися в оренду приміщення. Вочевидь, “потенційне” визнання незаконними МУО може призвести до подальших кроків з боку ДІАМ щодо оскарження цієї реконструкції та введення в експлуатацію вказаної будівлі. Втім, наразі про це говорити зарано – тим паче з огляду на те, що раніше інспекція особливих успіхів не мала.
Про що суд
Головними аргументами для подання позову в ДІАМ назвали ті обставини, які нею були встановлені під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з боку Департаменту містобудування та архітектури КМДА при видачі вказаних МУО. Ця перевірка проходила в період з 21 червня по 4 липня 2023 року.
Тоді інспектори, зокрема, встановили факт невідповідності намірів забудови, заявлених у МУО, вимогам містобудівної документації. Так, йшлося про те, що в “містобудах” зазначалося, що ділянка на вул. Академіка Філатова, 5 за функціональним призначенням, відповідно до Генерального плану Києва, частково відноситься до території житлової забудови багатоповерхової, частково відноситься до території вулиць і доріг. Разом з тим, у ДІАМ підкреслили, що при наданні МУО не було взято до уваги чинний на той час Детальний план території в районі вул. Великої Васильківська, Академіка Філатова, Анрі Барбюса, Тверської та бульвару Дружби Народів (затверджений рішенням Київради №521/8094 від 19 грудня 2019 року) – згідно з цією містобудівною документацією, яка уточнює положення Генплану, будівля, яку ПП “Інтерторг-2009” збиралося реконструювати, знаходиться за межами червоної лінії на території житлової забудови багатоповерхової (існуючі).
Серед іншого, під час перевірки інспектори з’ясували, що Департамент містобудування та архітектури КМДА порушив порядок видачі МУО та затвердив їх ще до внесення відомостей про це в Єдину державну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ). В інспекції уточнили, що відповідно до законодавства, “створення МУО можливо тільки в електронному вигляді з використанням ЄДЕССБ”. Наслідком усього цього стало те, що ДІАМ вирішила зупинити дію МУО.
Втім, цими аргументами інспектори не змогли переконати КОАС. Однією з причин стало те, що раніше результати вищезгаданої перевірки були оскарження “Інтерторгом-2009” в судовому порядку – про це детальніше буде нижче.
Передісторія
30 липня 2020 року Київрада рішенням №294/9373 погодила передачу ділянки на вул. Академіка Філатова, 5 площею 0,06 га на 25 років в оренду ПП “Інтерторг-2009” з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі для супутніх потреб житлової забудови” (кадастровий номер – 8000000000:79:061:0117). Надалі, 17 листопада 2020 року, між міськрадою і вказаним підприємством було укладено відповідний договір оренди.
Ділянка на карті
Зазначимо, у проєкті рішення, який було затверджено міськрадою, зазначалося, що офіційною підставою для здійснення цього землевідводу стало те, що з лютого 2018 року ПП “Інтерторг-2009” є власником вищезгаданої будівлі площею 53,9 кв.м. Також в документі уточнювалося, що, згідно з Генпланом Києва, за функціональним призначенням ця ділянка відноситься до території житлової багатоповерхової забудови і частково – до території вулиць та доріг. Крім того, в документі було вказано, що частина даної землі розташована в межах червоних ліній.
А вже 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ПП “Інтерторг-2009” вищезгадані МУО на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями.
Саме така “нежитлова будівля” тоді була розташована на вул. Академіка Філатова, 5 (фото з відкритих джерел)
В документі було вказано, що максимальна висота будівлі, яка “з’явиться” в результаті реконструкції, не повинна перевищувати 27 метрів. При цьому, в МУО не зазначалися інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, площа будівлі, кількість паркомісць тощо. Лише було сказано, що відсоток забудови земельної ділянки, а також розміщення об’єкта проєктування та проїздів потрібно визначити з урахуванням положень Державних будівельних норм (ДБН).
Також в цих МУО було вказано, що згадана ділянка знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу Києва та в зоні регулювання забудови третьої категорії. У звязку з цими обставинами “містобудами” було передбачено, що проєкт архітектурних перетворень на цій території має бути погоджений в органах охорони культурної спадщини. Крім того, в МУО було зазначено, що об’єкт проектування знаходиться в санітарно-захисній зоні, через що при реконструкції повинні бути виконані вимоги Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. Про яку саме санітарно-захисну зону йдеться, в документі також не уточнювалося.
12 листопада 2021 року, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА видав вищезгаданому підприємству дозвіл №КВ012211109630 на реконструкцію нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Спецтехніка 2017”.
Дозволом було передбачено, що ПП “Інтерторг-2009” має право зводити 7-поверхову будівлю загальною площею 3,2 тис. кв.м. При цьому, один поверх має бути цокольним, але чи йшлося в даному випадку про “додатковий” поверх, в документі не зазначалося.
Варто зазначити, що перед цим ПП “Інтерторг-2009” двічі, у жовтні та листопаді 2021 року, отримувало відмови у видачі цього дозволу. Однією з причин було те, що підприємство не надало чиновникам столичної мерії результати експертизи щодо розгляду проєктної документації за проєктом. Може бути, що надалі ці недоліки були виправлені.
Невдовзі після отримання вказаного дозволу і початку будівельних робіт столична громадськість почала бити на сполох – мовляв, ця реконструкція несе в собі низку ризиків. Так, для прикладу, 28 листопада 2022 року киянин Валентин Чорний зареєстрував у Київраді петицію щодо “повернення Печерську водозабірних свердловин”, які розміщені на ділянці на вул. Академіка Філатова, 5.
Автор звернення уточнив, що ці свердловини для питної води були пробурені після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році з метою забезпечити резервні джерела води у Києві на випадок техногенних аварій (ймовірно, через це ділянка знаходиться в межах червоних ліній чи санітарній зоні. – КВ). За словами Валентина Чорного, при будівництві за цією адресою вказаного комерційного об’єкту свердловини було залито бетоном, чим фактично було заблоковано доступ до них. На переконання автора петиції, їх потрібно повернути громаді – у зв’язку з тим, що мешканці Печерська повинні мати резервні джерела води на фоні ризиків зимових “блекаутів” через ракетні обстріли з боку рф. Втім, дана петиція набрала усього 925 підписів з 6 тис. необхідних, а тому так і не потрапила на розгляд міської влади.
А вже навесні 2023 року ЗМІ із посиланням на фахівців містобудівної галузі, повідомляли, що здати в експлуатацію комерційний об’єкт на вул. Академіка Філатова, 5 буде неможливо через низку порушень. Зокрема, вони зазначали, що запроєктована будівля виходить за межі червоних ліній. Крім того, у ЗМІ вказувалося на те, що проєкт будівництва складено таким чином, що протипожежні під’їзди виявились заблокованими, а визщезгадані водозабірні свердловини – знищені.
Надалі, 5 липня 2023 року, ДІАМ за результатами вищезгаданої позапланової перевірки прийняла рішення зупинити дію МУО від КМДА на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями.
Подальший розвиток подій
Надалі ПП “Інтерторг-2009” вирішило ініціювати судовий процес щодо оскарження дій ДІАМ. Так, у період з 14 липня по 16 серпня 2023 року підприємство декілька разів (як мінімум чотири) подавало до Київського окружного адмінсуду (КОАС) позовні заяви щодо визнання протиправним та скасування рішення ДІАМ про зупинення дії МУО, а також заяви про забезпечення позову (щоб рішення ДІАМ було призупинено на період розгляду справи в суді. – КВ). Втім, у перших трьох випадках “Інтерторг-2009” надалі саме подавало заяви щодо повернення своїх позовних заяв і заяв про забезпечення позову.
Врешті-решт, 18 серпня 2023 року КОАС задовольнив заяву ПП “Інтерторг-2009” про забезпечення позову та зупинив дію рішення ДІАМ про зупинення дії МУО від 5 травня 2021 року. Відповідну ухвалу винесла суддя Ірина Колеснікова. Одним із аргументів стало те, що зупинення дії “містобудів” може “негативно вплинути на процес будівництва та унеможливить реалізацію прав підприємства, як замовника об’єкта будівництва”. А через три місяці, 15 листопада 2023-го, КОАС повністю задовольнив вимоги ПП “Інтерторг-2009”, визнавши протиправним і скасувавши рішення ДІАМ про зупинення дії МУО та зобов’язавши інспекцію вилучити з ЄДЕССБ відомості про вказаний факт. Надалі ДІАМ намагалася оскаржити такий судовий вердикт, але невдало – 24 квітня 2024 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив інспекції в задоволенні відповідної апеляційної скарги і залишив у силі рішення суду першої інстанції.
При цьому, дивні “рухи” навколо подання позову у той період спровокували обурення громадськості. 15 вересня 2023 року ГО “Спільна варта” звернулося до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із заявою про те, що ПП “Інтерторг-2009” навмисно декілька разів подавало заяви про забезпечення позову і саме ж повертало їх, щоб ця судова справа опинилася на розгляді у конкретного судді. На переконання ГО “Спільна варта” такі дії посадовців підприємства були узгоджені з суддями КОАС, а головною метою цієї історії є ухвалення завідомо неправосудного рішення суду. Також, за твердженням громадської організації, порушення були допущені й посадовцями Департаменту містобудування та архітектури КМДА. У громадській організації вказали, що усі ці фігуранти вчинили злочини, передбачені трьома статтями Кримінального кодексу (КК) України – ч. 1 ст. 364 (зловживання владою та службовим становищем), ч. 1 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та ч. 1, 2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя).
Однак, НАБУ не стало вносити відомості про такі факти в Єдиний реєстр досудових розслідувань, через що 25 вересня того ж року ГО “Спільна варта” звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з приводу того, щоб зобов’язати детективів відкрити кримінальне провадження. Втім, наступного ж дня, 26 вересня, ВАКС повернув скаргу ГО “Спільна варта”. Головною причиною того, що суд не став зобов’язувати НАБУ розпочинати слідство, стало те, що ця ГО не вказала конкретні факти, які б свідчили про вчинення зазначених кримінальних правопорушень. Крім того, у ВАКС вказали, що правопорушення за ст. 376-1 КК України, яке громадська організація “інкримінує” фігурантам цієї історії, не входить до підсудності Вищого антикорсуду, а тому, мовляв, він не може розглядати такі скарги.
Зазначимо, що в ухвалах ВАКС не уточнювалося, яким чином ПП “Інтерторг-2009” мало б судитися з ДІАМ, тобто як це мало відбуватися за законодавством. Втім, алгоритм цього можливого злочину не є чимось новим. Справа в тому, що за діючою процедурою судді в українських судах для розгляду справ визначаються автоматично спеціальною електронною системою, і якщо певну особу або суб’єкт господарювання “не задовольняє” служитель Феміди, якого йому було обрано за цим “жеребом”, вони шукають можливість, щоб визначити його “заново” – наприклад, забравши позовну заяву і подавши її ще раз. І так може тривати до тих пір, поки система автоматизованого розподілу судових справ не визначить “правильного і потрібного суддю”.
Крім того, ще восени 2022 року до Печерського районного суду Києва надійшов позов місцевої мешканки Ніни Сергати щодо припинення будівельних робіт на вул. Академіка Філатова, 5 і демонтажу частини належної ПП “Інтерторг-2009” будівлі. Громадянка подавала цей позов недарма – вона є власницею розташованої поруч земельної ділянки (буквально за нині вже збудованим бізнес-центром “F5”.) та житлового будинку на ній. В обґрунтування своїх вимог Ніна Сергата послалася на результати замовленої нею судової будівельно-технічної експертизи, якою, серед іншого, було встановлено, порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» в частині дотримання нормативно необхідних пожежних відстаней. На думку Ніни Сергати, цитуємо, “саме це становить реальну небезпеку для неї, що полягає у загрозі виникнення пожежі, особливо гостро це питання постало в умовах воєнного стану, та неможливості проїзду пожежних автомобілів для рятування майна, життя і здоров`я людей”.
Втім, у результаті громадянка програла цей судовий спір: 27 жовтня 2022 року Печерський райсуд відмовив їй у задоволенні позову, а надалі, у лютому 2023-го, таке рішення залишив у силі Київський апеляційний суд. При цьому, Ніна Сергата спочатку подала касаційну скаргу на такі рішення судів, але надалі відмовилася від неї. Причиною для відмови в задоволенні вимог судді назвали, зокрема, той факт, що громадянка не довела, що експерт, який проводив вищезгадану експертизу, був попереджений про кримінальну відповідальність. Крім того, судді звернули увагу, що експертиза проводилася без виклику представників ПП “Інтерторг-2009”. Окрім цього, служителі Феміди зазначили, що позивачка не надала доказів звернення до контролюючих органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також органів місцевого самоврядування, які б підтвердили факт незаконного будівництва.
Врешті-решт, 8 листопада 2023 року ДІАМ видала сертифікат №КВ122231025772 про прийняття в експлуатацію будівлі торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями на вул. Академіка Філатова, 5. Її загальна площа склала 3,2 тис. кв.м., а висота – 7 поверхів (плюс один поверх підземний).
А вже після цього, наприкінці 2023-го, Київська міська прокуратура звернулася до столичного госпсуду з позовом до ПП “Інтерторг-2009” щодо розірвання договору оренди ділянки на вул. Академіка Філатова, 5 та її повернення до комунальної власності. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що вказане підприємство, отримавши ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення площею 53,9 кв.м, надалі порушило умови договору оренди, побудувавши семиповерхову будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями без згоди орендодавця – Київради. При цьому, за твердженням правоохоронців, остання ніяк не відреагувала на це порушення.
У відповідь на це у ПП “Інтерторг-2009” зазначили, зокрема, що насправді йому можна було здійснювати реконструкцію, адже цільове призначення земельної ділянки – “для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку”. При цьому, в підприємстві заявили, що нового будівництва на цій території не було, про що повідомляли в прокуратурі, а по факту, мовляв, “Інтерторг-2009” відреконструював наявну будівлю. Також в підприємстві повідомили, що ані договором оренди, ані жодним нормативно-правовим актом не передбачено вимоги щодо отримання згоди орендодавця (Київради) на реконструкцію будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці.
28 березня 2024 року Господарський суд Києва повністю відмовив прокуратурі в задоволенні її вимог. “Програшними” для правоохоронців були й рішення судів подальших двох інстанцій – остаточну крапку в цьому спорі поставив Касаційний господарський суд, який 15 жовтня 2024 року також відмовив прокуратурі.
Примітно, що на початку 2022 року ПП “Інтерторг-2009” заявило про свої наміри отримати в оренду сусідню ділянку площею 0,04 га на вул. Академіка Філатова, 5-А (обліковий номер – 79:061:0117). Задля цього підприємство подало відповідне клопотання до столичної влади. Цю землю “Інтерторг-2009” планувало (чи досі планує) отримати “для будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об’єктів зв’язку та дорожнього господарства”.
Втім, на Хрещатику, 36 попередньо “забракували” таку ініціативу – у зв’язку з тим, що цей землевідвід суперечить містобудівній документації, адже вказана ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової багатоповерхової забудови. Через це 8 лютого 2022 року Департамент земельних ресурсів КМДА і заступник голови КМДА Петро Оленич зареєстрували в Київраді проєкт рішення про відмову ПП “Інтерторг-2009” у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою для подальшої відведення даної ділянки. Втім, наразі цей документ так і не було розглянуто депутатським корпусом столичної міськради, а тому, ймовірно, все ще може “перегратися”.
Дійові особи цієї історії
За даними аналітичної системи YouСontrol, столичне ПП “Інтерторг-2009” було зареєстроване у липні 2009 року. Його керівником є Михайло Возненко, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканка міста Дрогобич Львівської області Тетяна Чигрин і киянка Людмила Костенко. Остання відома як депутатка Київради VII та минулого VIII скликань (обиралася від “Радикальної партії” та “Солідарності” відповідно).
Один із найгучніших скандалів за її участі мав місце 26 квітня 2020 року. Тоді у Солом’янському районі Києва поліцейські зупинили автомобіль Mercedes, який рухався з вимкненими фарами і за кермом якого була Людмила Костенко. Патрульні запідозрили, що вона може бути нетверезою, і запропонували їй пройти відповідний огляд, на що вона відмовилася. При цьому, разом з Костенко в машині був тодішній заступник голови КМДА Володимир Слончак (нині – депутат діючого IX скликання Київради від “ВО “Батьківщина”) – він вступив у сутичку з поліцейськими, і в результаті одного з правоохоронців було госпіталізовано з “попередньою” травмою.
Голова КМДА Віталій Кличко невдовзі засудив дії свого заступника і назвав їх “недостойними”. Наступного дня, 27 квітня, Слончак звільнився з КМДА, формально – “за власним бажанням”. Що стосується Людмили Костенко, то вона все ж уникла адмінвідповідальності за можливе “п’яне водіння”. Зазначимо, різні джерела повідомляли про різну “близькість” стосунків Слончака і Костенко: за даними одних ЗМІ вони є друзями, а за інформацією інших – перебувають чи перебували у цивільних подружніх відносинах.
При цьому, система Youcontrol відносить ПП “Інтерторг-2009” до т.зв. “групи родини Столар”, яка об’єднує близько двох десятків компаній, зайнятих переважно у сферах будівництва, нерухомості, ЗМІ та туризму. Ключовими особами цієї групи є скандально відомий Вадим Столар (народний депутат України VI та IX скликань Верховної Ради, у поточній каденції обраний від нині забороненої проросійської партії “ОПЗЖ”) та його мати Яна Столар. При цьому, вищезгадана Людмила Костенко є нечужою для цієї сім’ї людиною – вона доводиться тіткою Вадиму Столару.
Нагадаємо, останній є одним із найвпливовіших столичних бізнесменів. У 2014-2019 роках в медіа його називали головним “смотрящим” за Києвом, завдяки чому він міг розставляти своїх людей в органах столичної влади, керувати процесами розподілу бюджетних коштів та розпорядженням міською землею тощо. При цьому, головні інтереси Столара зосереджені саме на будівельному ринку – за інформацією медіа, він раніше мав (а може, й досі має. – КВ) відношення до низки відомих столичних девелоперів, зокрема “ENSO” і “bUd Development”.
Журналіст звертався до Людмили Костенко з проханням прокоментувати ситуацію з будівництвом на вул. Академіка Філатова. Попередньо вона погодилася надати письмовий коментар, однак згодом перестала виходити на зв’язок.
Столичне ТОВ “Спецтехніка 2017” (офіційно заявлений генпідрядник будівництва на вул. Академіка Філатова, 5) було зареєстроване у травні 2017 року року. Керівником цієї компанії вказано Валентина Бездольного, засновником – венчурний фонд “Скілінг”, кінцевими бенефіціарами – мешканців Києва Сергія Крисевича і Юлію Богатирьову.
Примітно, що у 2018-2020 роках членом наглядової ради “Скілінга” був Артем Колюбаєв – український кінопродюсер, голова Ради з державної підтримки кінематографії та бізнес-партнер ексголови Офісу Президента України Андрія Єрмака. При цьому раніше медіа повідомляли про можливі зв’язки Колюбаєва з деякими компаніями, які, ймовірно, входять до оточення того ж Вадима Столара.
Цікавими є й вищезгадані Юлія Богатирьова і Сергій Крисевич. Так, зокрема, вони є співвласниками ТОВ “Смерековий гай” разом з Оксаною Кушнір – дружиною ексочільника ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Ігоря Кушніра (очолював цю компанію з квітня 2012 року по грудень 2023 року). Крім того, у 2024 році “Наші гроші” пов’язували Богатирьову і Крисевича з Юрієм Косюком – українським підприємцем, який відомий перш за все як засновник міжнародного холдингу “Миронівський хлібопродукт”.
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА (фактично відповідає в т.ч. за видачу усіх МУО в Києві) з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Обов’язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. Діяльність обох департаментів контролює заступник голови КМДА Вʼячеслав Непоп.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.
ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови).
Олександр Глазунов
