Спроби пустити під укіс потяги, підпали стратегічних об’єктів та вербування маргіналів через Telegram — це не сценарій шпигунського трилера, а реальність гібридної війни, яку Росія веде в тилу НАТО. За гучними диверсіями стоїть елітний спецназ ГРУ, а виконавцями часто стають люди з боргами та зламаними долями.
Польські спецслужби крок за кроком розкривають масштабну мережу російської агентури, яка роками обплутувала країну. Останні розслідування пролили світло на те, хто саме натискає на кнопки детонаторів і хто віддає ці накази з Москви.
Як з’ясувалося, загроза має два обличчя: з одного боку — це елітні офіцери-вбивці з підрозділу «Сенеж», з іншого — дистанційні вербувальники, які керують терором через месенджери, намагаючись закрити власні мікрокредити.
Боржник на службі Кремля
Національна прокуратура Польщі назвала ім’я ключового фігуранта, який, за версією слідства, створив потужну шпигунську мережу. Ним виявився 28-річний Михайло Миргородський. Іронія долі полягає в тому, що цей агент російської розвідки народився в Україні, у місті Світловодськ Кіровоградської області, але обрав шлях служіння країні-агресору.
Як пише видання Агентство, посилаючись на витоки даних, Миргородський — типовий приклад людини, яку легко завербувати через фінансову скруту. Постійний клієнт мікрофінансових організацій, він накопичив у Росії боргів на понад півмільйона рублів. Живучи в Підмосков’ї (спочатку в Балашисі, поруч із центром спецназу ФСБ «Альфа», а потім у Каширі), він шукав швидких грошей.
У першій половині 2023 року Миргородський через Telegram створив групу з понад 30 осіб. Завдання були різними: від розклейки антиукраїнських листівок за копійки до серйозних диверсій. Як зазначає прокуратура, він платив криптовалютою за встановлення GPS-трекерів на військових вантажах, спостереження за аеропортами та залізничними вузлами. За пуск потяга з військовою допомогою під укіс виконавцям пропонували 10 тисяч доларів — суму, яка для багатьох найманців здавалася астрономічною.
Невдалий вибух під Гарволіном та «відеозвіт» для кураторів
Один із найбільш кричущих випадків стався в листопаді 2025 року біля села Міка в Гарволінському повіті. Тоді мешканці почули потужний вибух. Лише дивом і завдяки технічній несправності потяг не зійшов з рейок — спрацював тільки один із трьох закладених зарядів.
За даними видання Gazeta Wyborcza, виконавцями цього теракту були двоє громадян України, які працювали на ГРУ: Євгеній Іванов та колишній працівник прокуратури Олександр Кононов. Їхня мета була цинічною: вони не просто хотіли катастрофи, вони планували зняти її на відео, можливо, навіть у прямому ефірі. Це відео мало стати «фактурою» для отримання гонорару.
Для Іванова це була не перша спроба заробити на крові. Раніше, у 2024 році, він намагався організувати вибух на заводі дронів у Львові. Тоді українська контррозвідка переграла його: агента перевербували, і росіянам надіслали фейковий звіт про пожежу (насправді горіла купа шин). Російські куратори повірили і виплатили 40 тисяч доларів, навіть не підозрюючи, що їх пошили в дурні.
«Сенеж» — штилет у руках Путіна
Всі нитки від цих виконавців тягнуться до однієї конкретної адреси в Росії: військова частина №92154, відома як центр «Сенеж». Це не просто військовий підрозділ, а, як стверджують експерти, особистий силовий інструмент Володимира Путіна для політичних вбивств і диверсій за кордоном.
Безпосереднім куратором диверсантів, за даними західних розвідок, є офіцер ГРУ Юрій Сізов.
Саме він давав завдання Іванову і саме він потрапив під санкції ЄС за організацію атак. Як зазначає The Wall Street Journal, Сізов і його підрозділ пов’язані не лише з подіями в Польщі та Україні. Слід «Сенежа» бачать у серії загадкових загорянь посилок DHL у Німеччині та Великій Британії, а також у підготовці замаху на Арміна Паппергера, генерального директора німецького збройового гіганта Rheinmetall.
Це важливо: Підрозділ «Сенеж» діє як автономна структура, підпорядкована безпосередньо вищому керівництву Кремля. Їхня спеціалізація — створення хаосу. Якщо раніше це були «зелені чоловічки» в Криму чи снайпери в Сирії, то тепер це мережа диверсантів-любителів, керованих професіоналами, які намагаються паралізувати логістику НАТО в Європі.
Реакція Варшави та глобальний контекст
Польська влада реагує жорстко. Суд у Варшаві вже заочно заарештував Іванова та Кононова, які встигли втекти до Білорусі. Розслідування щодо мережі Миргородського триває — частину групи вже засуджено. Політичним наслідком цих атак стало рішення про закриття російського консульства у Гданську, про що заявив прем’єр-міністр Дональд Туск.
Ситуація показує еволюцію російської тактики: від використання штатних офіцерів ГРУ (як у справі Скрипалів) до найму маргіналізованих елементів через інтернет. Офіцери на кшталт Сізова сидять у безпеці в Росії, записуючи відеоінструкції з виготовлення бомб, поки люди з боргами ризикують свободою, намагаючись підірвати європейську безпеку за кілька тисяч доларів.
Стаття підготовлена за матеріалами видань Gazeta Wyborcza, The Wall Street Journal та розслідувань проєкту «Агентство».
