За яскравими кадрами популярних мультфільмів, які транслюють Netflix та Apple TV, ховається похмура логістика «осі зла».
Розслідування проєкту «Система» викрило масштабну мережу іранських агентів у Москві, де анімаційна студія «Скайфрейм» служила легальним прикриттям для фінансування єменських хуситів та Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Ключові фігури схеми — брати Гайрати, випускники МДІМВ, які поєднували світські раути з організацією рейсів судна ZAFAR, що вивозило викрадене українське зерно з окупованого Криму. Поки мільйони дітей дивилися «Хлопчика-дельфіна», прибутки від прокату йшли на закупівлю військових гірокомпасів та систем захисту від дронів для терористичних угруповань. Це історія про те, як дитячий контент став ідеальним інструментом для обходу санкцій та перетворення вкраденої української пшениці на смертоносну зброю.
У світі дитячої анімації все виглядає безневинно — дельфінятко Снежок рятує хлопчика, а веселі Барбоскіни розважають малечу перед сном. Проте за лаштунками цих яскравих кадрів ховається похмура реальність, де великі гроші від переглядів на Netflix та Apple TV конвертуються у ракети для єменських хуситів та фінансування іранської розвідки.
Від дипломатичних прийомів до кривавих схем
Ключовими фігурами цієї мережі є брати Сохраб та Ушанг Гайрати. Сини колишнього афганського дипломата в Москві, випускники престижного МДІМВ, вони роками вибудовували імідж успішних креативників.
Фото Сохраба Гайрата, яке він просив «використовувати в новинах». Джерело: Facebook
Сохраб навіть брав участь у благодійних акціях та позував на прем’єрах поруч із російськими попзірками. Однак під маскою мецената ховався агент впливу, який за вказівкою іранських кураторів організовував закупівлю озброєння для хуситів — воєнізованого угруповання, яке тероризує світове судноплавство.
Американський Мінфін вже вніс Гайратів до санкційних списків, звинувативши їх у безпосередній співпраці з фінансистами Корпусу вартових ісламської революції. Але найцинічнішою частиною їхнього бізнесу стала участь у пограбуванні України.
Архівна сторінка Сохраба Гайрата в соціальній мережі «Кабулджан». Джерело: Євразійський центр ім. Льва Гумільова
Влітку та восени 2024 року брати організували щонайменше два рейси судна ZAFAR, яке вивозило викрадене українське зерно з окупованого Криму до єменського порту Саліф. Гроші, отримані від продажу української пшениці, йшли на підтримку терористичних операцій, створюючи замкнене коло насильства, де Росія та Іран виступають як повноправні партнери по злочину.

«Ушанг Афганець на Ємен» — саме так номер одного з братів був записаний у телефонних книгах партнерів. У той час як Сохраб значився як «Сохраб зерно» або «Борошно Іран». Поки один продавав казку дітям, інший продавав смерть на Близькому Сході.
Мультфільми як ідеальне прикриття
Студія «Скайфрейм» виявилася надзвичайно успішною. Її мультфільм «Хлопчик-дельфін» зібрав мільйони в прокаті та потрапив на світові стрімінгові платформи.
Це створювало ідеальне алібі — великі легальні прибутки дозволяли легко пояснити наявність величезних коштів, які насправді мали зовсім інше походження.
Ось Ушанг (ліворуч) і Сохраб (праворуч) Гайрати записані в контактах інших людей
Навіть російське міністерство оборони та міністерство освіти стали партнерами проєктів Гайрата, працюючи над «патріотичними» мультсеріалами про «Російських супергероїв», де міфічні персонажі борються проти західних демонів.
Співпраця з російськими держструктурами вказує на те, що діяльність іранських агентів не просто толерується, а й активно підтримується Кремлем.
Використання дитячого контенту для фінансування війни — це новий рівень гібридної агресії, де навіть найменші глядачі стають мимовільними учасниками фінансування терору. Іронія полягає в тому, що студія, яка створює «найдобріші мультфільми», фактично стоїть за постачанням ракет, що вбивають людей у різних куточках планети.
Шпигунський слід у серці Москви

Араш Доруді (виділено) на виставці «Національний авіаційний інфраструктурний салон» у Підмосков’ї в лютому 2026 року. Джерело: «Алюмінієва асоціація»
Історія «Скайфрейму» була б неповною без Араша Доруді — попереднього керівника студії та ймовірного кадрового співробітника іранської розвідки. Згідно з витоками документів ФСБ, Доруді роками займався збором інформації про новітні російські технології подвійного призначення.
Його затримували при спробах нелегального вивозу військових гірокомпасів, проте він щоразу уникав серйозної відповідальності, продовжуючи працювати під прикриттям мультиплікації.
Сьогодні компанії Доруді пропонують широкий спектр товарів — від систем захисту від дронів до мікроелектроніки.
Це показує, як глибоко іранські спецслужби інтегрувалися в російську економіку. Вони не просто союзники, а паразитична мережа, що використовує російські ресурси для власних цілей, водночас допомагаючи Кремлю обходити санкції. У цьому симбіозі мультфільми виконують роль «білого шуму», який відвертає увагу від справжньої мети — створення глобальної осі зла, що тримається на крові, зброї та викраденому зерні.
Це розслідування нагадує нам, що у війні нового типу немає безпечних зон. Навіть дитячий екран може бути вікном, через яке терористи рахують свій кривавий прибуток. Ми маємо бути пильними до того, що споживаємо, адже кожна гривня чи долар, витрачені на сумнівний контент, можуть повернутися у вигляді смертоносної зброї на нашому фронті.
Автори: Данило Беловодьєв, Сергій Титов