Нацполіція намагається довести, що директор Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) Володимир Репік (на колажі) виявив службову недбалість, чим завдав столичному бюджету збитків на 581,1 млн гривень.
Ця сума – відсотки, які довелося сплатити з бюджету Києва компаніям і громадянам за викуплені ними в 2020-2021 роках облігації внутрішніх місцевих позик. Для правоохоронців очевидно, що керівництву міста взагалі не був потрібен такий захід, адже бюджети Києва відповідних років були профіцитними. За даними слідства, головний “фінансист” столичної мерії ніяк не розрахував наслідки таких дій та не намагався ніяк виправити цю ситуацію, бо “друга половина” облігацій вже випускалася, щоб покрити відсотки по “першій”. Володимир Репік свою провину не визнає – на його думку, усі питання правоохоронці мають задавати Київраді, яка приймала рішення про запозичення та доручала йому здійснити їх. Інформації про те, чи Репік офіційно заперечував проти ідеї випуску облігацій на стадії підготовки відповідного проєкту рішення Київради, в судових ухалах немає.
Столичні правоохоронці продовжують слідство за підозрою директора Департаменту фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) Володимира Репіка в недбалості, яка дорого коштувала бюджету Києва.
Це розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження №42022102100000180 від 4 жовтня 2022 року, яке було відкрито Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. У цій справі Репіку офіційно інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають покарання у вигляді позбавлено волі на строк до 5 років. Про підозру в скоєнні такого злочину чиновнику було повідомлено 23 січня 2026 року.
Що інкримінують головному фінансисту столиці
У ході слідства було встановлено, що Володимир Репік у 2020 та 2021 роках здійснював випуск облігацій внутрішніх місцевих позик серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Їхня дохідність складала 11% по чотирьом першим серіям та по 5% маржі плюс ставка Нацбанку України по трьом останнім. Йшлося про випуск цінних паперів, які надалі могли купувати компанії та фізичні особи через фондові біржі – відповідно, громада міста відразу отримувала грошові кошти (вониці гроші поповнювали міський бюджет), але надалі повинна була викуповувати ці “боргові розписки” та “накидувати зверху” відсотки, за рахунок яких ці компанії й заробляли.
Рішення про здійснення таких запозичень Київрада приймала у 2020 та 2021 роках – зокрема, йдеться про рішення №439/9518 від 03.09.2020, яким була передбачена емісія облігацій на загальну суму 1,49 млрд гривень. Цими рішеннями було передбачено, що саме директор Департаменту фінансів КМДА має “здійснювати всі передбачені законодавством України дії, пов’язані із здійсненням запозичення до бюджету Києва, з правом подавати та одержувати необхідні звернення, заяви, довідки та інші документи, підписувати документи, а також вчиняти всі інші дії, пов’язані із здійсненням запозичення”. Схожі положення містилися і в документах столичної міськдержадміністрації – наприклад, у розпорядженні №1920 від 8 грудня 2020-го, яким було схвалено проєкти рішень про бюджет міста на 2021 рік та Програму соцекономрозвитку на 2021-2023 роки, було зазначено, що саме директор фіндепартаменту КМДА повинен “вчиняти організаційно-правові дії щодо здійснення місцевих запозичень” тощо.
Врешті-решт, як зазначено у судових ухвалах по цьому провадженню, Володимир Репік підписав рішення про здійснення випуску цих облігацій. Як встановили правоохоронці, потреби у залученні цих коштів у громади не було, адже у бюджетах Києва на 2020 та 2021 роки “вистачало” фінансових ресурсів – розміри профіцитів складали по 11 млрд гривень щорічно. За результатами проведеної в рамках цієї справи комісійної судової економічної експертизи було встановлено, що внаслідок дій директора Департаменту фінансів КМДА міському бюджету було нанесено збитки на загальну суму 581,1 млн гривень – йшлося про кошти, які було сплачено зі столичної скарбниці за відсотки по цим облігаціям.
При цьому, в довідках Держаудитслужби України (цей орган перевіряв роботу КМДА у 2025 році), які лягли в основу експертизи та короткий опис яких є у судових ухвалах по цьому слідству, зазначалося, що Володимир Репік не проводив детальний аналіз витрат і економічних вигод для визначення фінансових наслідків, пов`язаних з випуском облігацій внутрішніх місцевих позик; що директор фіндепартаменту КМДА не ініціював заходи щодо зменшення боргових зобов’язань громади – зокрема, зміну умов облігацій, реструктуризацію боргів громади або інші заходи; що три останні серії емісій були здійснені задля покриття відсотків по першим чотирьом; і що, як наслідок, ініціювання процедури місцевих запозичень Департаментом фінансів КМДА не було економічно доцільним та не відповідало інтересам територіальної громади міста.
Після отримання підозри, 26 січня, Шевченківський районний суд обрав відносно Володимира Репіка запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 21:00 до 6:00. Такий захід діятиме до 23 березня 2026 року. Директор Департаменту фінансів КМДА також не має права відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повинен прибувати до правоохоронців та служителів Феміди за першою вимогою, має повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи, повинен здати свій закордонний паспорт тощо. Правоохоронці клопотали, щоб Репіка “посадили” під цілодобовий домашній арешт, однак у суді вирішили, що такий захід буде “занадто суворим”.
Крім того, 2 лютого той же суд відмовив Нацполіції у задоволенні клопотання щодо відсторонення підозрюваного від посади директора Департаменту фінансів КМДА. Правоохоронці планували добитися цього з огляду на те, що Володимир Репік, перебуваючи на своєму посту, начебто може перешкоджати розслідуванню. Мовляв, чиновник може незаконними засобами впливати на свідків, які перебувають в його підпорядкуванні та яких слідство планує допитати, узгоджувати свої показання з показанням інших свідків, схиляти цих осіб до дачі завідомо неправдивих показань з метою “створення собі алібі щодо непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення”, може знищити необхідні правоохоронцям документи тощо.
Вручення підозри Репіку
Втім, адвокатам Репіка вдалося переконати слідчого суддю в тому, що таких ризиків нема. Зокрема, сторона захисту вказувала на те, що усі документи, які потрібні слідчим, у останніх давним-давно вже є, адже розслідування триває майже чотири роки. Крім того, адвокати наполягали, що відсторонення Володимира Репіка “буде мати негативні результати щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня воєнного та техногенного характеру в електроенергетичних системах, спричинених ракетно-дроновими атаками російської федерації”. Тобто, йшлося про те, що Репік, зважаючи на його посаду і досвід роботи, потрібен місцевій владі в цей період. Також сторона захисту повідомила, що з вересня 2025 року директор Департаменту фінансів КМДА має допуск до держтаємниці, але чому про цей факт було заявлено у суді та чому це може бути підставою для його “невідсторонення”, наразі незрозуміло.
Під час відповідних судових засідань Володимир Репік та його адвокати не погоджувалися з підозрою і називали її необґрунтованою. Головним їхнім аргументом є те, що рішення про залучення місцевих запозичень, приймала Київрада – тобто, “кінцеве слово” у цих випадках мав не чиновник КМДА, а колегіальний орган місцевого самоврядування. Відповідно до Положення про Департамент фінансів КМДА, саме міськрада надає директору вказаного структурного підрозділу столичної міськдержадміністрації доручення на підписання угод щодо здійснення таких запозичень. Крім того, цим же Положенням передбачено, що саме директор фіндепартаменту підписує угоди про здійснення запозичень. А саме Положення було затверджено КМДА – тобто, органом, який “за ієрархією стоїть вище”, ніж Департамент.
Про підозрюваного
Володимир Репік є держслужбовцем з 30-річним стажем. Чиновником він почав працювати ще в 1996 році у Ірпінському відділенні Державного казначейства України. Після цього в з 1997-2005 роках працював на різних посадах у “центральному апараті” того ж органу, у 2006-2006 роках був директором Департаменту реформування бюджетної системи Міністерства фінансів України, у 2006-2009 роках працював першим заступником начальника управління Держказначейства у Києві, а у 2009-2010 роках почергово очолював кілька “фінансових” департаментів Міністерства житлово-комунального господарства (ЖКГ) України. Після цього, у 2010-ому, Репік “прийшов” до КМДА, у якій став керівником Головного фінансового управління, яке в 2012 році було реорганізовано в Департамент фінансів.
На той час Володимира Репіка називали протеже Олександра Попова – тодішнього очільника КМДА, який до мерії прийшов якраз з МінЖКГ, а нині депутат Київради (обирався від забороненої “ОПЗЖ”, наразі є позафракційним). У останні роки, за свідченнями джерел в столичній міськдержадміністрації, директор Департаменту фінансів був близьким до Миколи Поворозника – багаторічного першого заступника голови КМДА, який був звільнений у жовтні 2025 року і якому тривалий час підпорядковувався департамент Репіка.
Володимиру Репіку регулярно “прилітає” від деяких депутатів міськради за виконання “профільної роботи” – підготовку проєктів рішень щодо затвердження бюджетів міста на конкретні роки і щодо внесення змін до них. Але все це, так би мовити, “в робочому порядку”. Цікавий випадок мав місце тільки в 2016 році, коли Репіка критикували за лобіювання інтересів Ріната Ахметова – тоді директор Департаменту фінансів КМДА намагався добитися погашення за рахунок міського бюджету старої кредиторської заборгованості у розмірі майже 450 млн грн, яку столичні ЖЕКи столиці начебто накопичили перед ПАТ “Київенерго” та ПрАТ “АК “Київводоканал”. Не дивлячись на скандали та численні протести, Репіку та заступнику голови КМДА Петру Пантелеєву все-таки вдалося “проштовхнути” відповідні зміни до бюджету на 2016 рік.
Найбільше критики директор Департаменту фінансів КМДА почав отримувати у часи повномасштабної війни. Так, депутати Київради постійно звинувачують Репіка зокрема та “усю” КМДА взагалі за те, що в основних фінансових документах “неправильно розставляються пріоритети”: мовляв, на інфраструктурні проєкти (ремонт доріг, будівництво та реконструкція розв’язок) потрібно “прописувати і витрачати” менше коштів, а на підтримку армії та військових – більше. Дійшло навіть до того, що під час першого у 2026 році коригуванні головного фінансового документу столиці депутат Дмитро Білоцерковець, який є представником фракції партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”, заявив, що бюджет, сформований Репіком і вищезгаданим Поворозником є абсолютно неактуальним, а тому міській владі необхідно переглянути бюджетну стратегію та бюджетне планування.
Примітно, що відомими у певних колах є й члени родини Володимира Репіка. Зокрема, його родич Андрій Репік (мав спільне майно з директором Департаменту фінансів КМДА, про що свідчить, наприклад, декларація останнього за 2018 рік) був і є засновником і власником декількох компаній, які на замовлення підпорядкованих столичній мерії структур виконували різні ремонтні роботи на мільйони гривень.
Наприклад, ТОВ “БК “Новітні технології” (Андрій Репік був його кінцевим бенефіціаром у 2016-2019 роках) виконувало реставраційні роботи і реконструкцію Київського національного академічного театру оперети і Маріїнського парку, ТОВ “Оператив Буд” (він був засновником у 2020-2021 роках) реконструювало дитсадок №345 у Дарницькому районі, а ТОВ “Експорта”, яка належить родичу “головного фінансиста” мерії і зараз, здійснювало капремонт актового залу Київського пансіонату ветеранів праці та реконструкцію школи №23 у Деснянському районі.
Автор: Олександр Глазунов
