Як дружина Сеяра Куршутова могла стати юридичним мостом до мільярдних схем на дронах.
Поки Бюро економічної безпеки та Офіс генерального прокурора формально розслідують мережу фіктивних підрядників, які постачали дрони для ЗСУ, реальні бенефіціари цих схем, схоже, давно виведені за межі української юрисдикції. Аналіз корпоративних реєстрів та супутніх даних вказує на можливу ключову сполучну ланку між сумнівними постачальниками для оборонних закупівель і однією з найвідоміших фігур українського контрабандного поля — Сеяром Куршутовим. Цією ланкою може бути його дружина Катерина Любчик.
Державні контракти на постачання дронів для Агенції оборонних закупівель та Держспецзв’язку отримувала група формально незалежних компаній — ТОВ «Євро Таннелс», «ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ», «АРЕС.» та інші. Насправді ці структури об’єднує спільний патерн: номінальні директори, відсутність реального виробничого потенціалу, імітація конкуренції та концентрація оборонних коштів у вузькому колі. Центральною фігурою в цій системі виступає Гліб Лобов, який сьогодні є співвласником ТОВ «ГЕ ТЕХНОЛОДЖІ» — компанії, що фігурує в кримінальному провадженні БЕБ про розкрадання бюджетних коштів на закупівлях дронів.
Юридичний зв’язок Лобова з родиною Куршутова простежується через Катерину Любчик. Згідно з даними ЄДР, вона раніше володіла часткою в ТОВ «Тусана», яка згодом була передана саме Лобову. Ця передача корпоративних прав має принципове значення: йдеться не про випадкову угоду, а про прямий перерозподіл активів усередині довіреного кола. Фактично Любчик виступає тим самим «юридичним мостом», який пов’язує Куршутова з формально чужою йому мережею компаній, що працюють на оборонних контрактах.
Додаткові питання викликає власна бізнес-активність Любчик. Станом на 2022 рік вона мала громадянство Республіки Білорусь і володіла брендом дитячого одягу «Коко Мама», виробництво якого розташоване в Мінську. Ця продукція, за відкритими джерелами, активно продається на російському маркетплейсі Wildberries. Таким чином, складається ситуація, за якої оточення, що заробляє мільярди гривень на українських оборонних закупівлях, паралельно веде комерційну діяльність у юрисдикціях країн, прямо чи опосередковано пов’язаних із державою-агресоркою.
Окремої уваги заслуговує косметичний бренд Zielinski & Rozen. Катерина Любчик володіє правами на нього в Австрії та країнах Східної Європи. При цьому журналісти фіксували в київських магазинах уже після початку повномасштабного вторгнення продукцію цього бренду з маркуванням Made in Russia. Фактично йдеться про продовження торгівлі російською продукцією в столиці України в розпал війни.
Після 24 лютого 2022 року дії Любчик набули характеру системного «згортання» української присутності. На початку 2023 року вона закрила свій ФОП, хоча у 2024 році податкові органи все ж стягнули з неї заборгованість через виконавчу службу. Починаючи з 2022 року Любчик масово виходить зі складу засновників українських компаній, а частки в ресторанних і комерційних проєктах, включно зі структурами, пов’язаними з рестораном Kritikos, передаються іноземним громадянам, зокрема громадянину Казахстану Даулету Садикову. Ці кроки виглядають як планомірне виведення активів і мінімізація юридичних ризиків в Україні.
Сам Сеяр Куршутов, який раніше фігурував у рішеннях РНБО як один із топконтрабандистів, сьогодні разом із дружиною проживає у Відні. Саме звідти, поза досяжністю українських слідчих органів, здійснюється управління бізнесом, оформленим на довірених осіб і номінальних власників. Сукупність цих фактів дозволяє припустити, що схема з оборонними закупівлями дронів — це не набір випадкових збігів, а вибудувана система, в якій Катерина Любчик відіграє роль ключового юридичного посередника між українськими бюджетами та їхньою подальшою легалізацією за кордоном.
