Фінансовий ефект від детінізації у 2025 році становив додаткові 14,8 млрд грн (або +21,8%) відносно 2024 року.

Завдяки посиленню податкового контролю за нелегальним ринком у 2024 році, запровадженню режиму експортного забезпечення та дії антиофшорного закону, в Україні вдалося зламати схеми “чорного зерна”. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Прозорі та рівні для всіх правила гри вже дають потужний результат – як для державного бюджету, так і для сумлінного бізнесу”, – зазначив він.

За даними Гентманцева, фінансовий ефект від детінізації у 2025 році становив додаткові 14,8 млрд грн (або +21,8%) відносно 2024 року. Порівняно з показниками 2023 року надходження до бюджету зросли на 30,4 млрд грн (або +57,9%).

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики висловив упевненість, що впровадження єдиних правил гарантує справедливу конкуренцію та зростання інвестицій.

Він вважає, що зусилля податкових і правоохоронних органів мають бути зосереджені на системній детінізації економіки та боротьбі з ухиленням від оподаткування, тоді як доброчесний платник має відчувати від таких дій виключно позитивний ефект та захист.

Як відомо, режим експортного забезпечення (РЕЗ) запроваджено з 1 грудня 2024 року як надзвичайний захід на час воєнного стану для детінізації експорту зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь) та олійних (соя, ріпак, соняшник) культур, а також олії, меду і горіхів. Головна причина запровадження РЕЗ – необхідність приборкати “чорний” експорт зерна, що скуповувалося за готівку без сплати податків. Через використання фіктивних фірм-одноденок мільярди доларів від продажу врожаю залишалися на закордонних рахунках компаній. Новий режим дозволяє експортувати агропродукцію лише зареєстрованим платникам ПДВ, що мають прозору історію та підтверджене походження товару. Для контролю експорту уряд запровадив щомісячне встановлення мінімально допустимих експортних цін та особливий порядок реєстрації податкових накладних. Завдяки ним аграрії не можуть продавати продукцію за кордон за заниженою вартістю, а кожна операція проходить ретельну перевірку ще до моменту перетину кордону, що забезпечує гарантоване повернення валюти в країну та стабільне наповнення бюджету через прозоре оподаткування агроекспорту.

Нагадаємо, Гетманцев вказав на галузь, яка “краде” в України майже 2 млрд грн на рік. Значна частина квіткового ринку в Україні працює поза офіційним обліком.

Мінфін оприлюднив великий податковий законопроєкт